Оцінювання ефективності та безпеки препарату Олатропіл у комплексному лікуванні дисциркуляторної енцефалопатії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стаття присвячена актуальній проблемі сучасності – хронічній цереброваскулярній патології. Представлені дані ефективності терапії комбінованим ноотропом Олатропілом порівняно із застосуванням пірацетаму у пацієнтів з хронічною ішемією мозку внаслідок артеріальної гіпертензії (АГ) та церебрального атеросклерозу.
Мета дослідження: вивчення ефективності та безпеки препарату Олатропіл у комплексному лікуванні дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕП) у пацієнтів з АГ.
Матеріали та методи. Були обстежені 60 пацієнтів (чоловіки і жінки) з артеріальною гіпертензією (АГ) і ознаками ДЕП І і ІІ ступеня віком від 46 до 65 років. Усі пацієнти були розподілені на дві статистично однорідні групи (основна і контрольна) по 30 осіб у кожній. Пацієнти обох груп отримували антигіпертензивні препарати на тлі дієтотерапії. Пацієнти основної групи додатково до базової терапії приймали Олатропіл, а пацієнти контрольної – пірацетам.
Результати. Аналіз результатів дослідження показав, що у пацієнтів основної групи, які отримували Олатропіл, порівняно з контрольною групою спостерігалося достовірне зменшення клінічних проявів АГ, зниження вираженості астено-невротичного синдрому, тривоги, поліпшення когнітивних функцій, збільшення мозкового кровотоку. Під час дослідження Олатропіл продемонстрував сприятливий профіль переносимості і безпеки.
Заключення. Включення в комплексну терапію дисциркуляторної енцефалопатії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією комбінованого препарату Олатропіл забезпечує більш виражений терапевтичний ефект завдяки його нейрометаболічній, ноотропній, судинорегулюючій та антигіпоксичній дії.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Мищенко Т.С. Дисциркуляторная энцефалопатия: устаревший термин или клиническая реальность?/ Т.С. Мищенко // Международный неврологический журнал. – 2013. – № 2 (56). – С. 134–138.
Heart disease and stroke statistics – 2010 update: a report from the American Heart Association / Lloyd-Jones D., Adams R.J., Brown T.M. et al.// Circulation. – 2010. – 121. – С. 46–215. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.109.192667
Шмырев В.И. Дисциркуляторная энцефалопатия: вопросы патогенеза, диагностики, дифференциальной диагностики и лечения на современном этапе / В.И. Шмырев, А.С. Васильев, М.С. Рудас // Ліки України. – 2010. – № 9 (145). – С. 62–69.
Стан неврологічної служби України в 2011 році / М.К. Хобзей, О.М. Зінченко, М.В. Голубчиков, Т.С. Міщенко. – Харків, 2012. – 25 с.
Стуров Н.В., Манякин И.С., Басова Е.А. Сосудистая энцефалопатия при артериальной гипертензии как сочетание когнитивных нарушений и органического поражения головного мозга // Трудный пациент. – 2011. – № 1. – С. 26–29.
Кузнецова С.М. Дисциркуляторная энцефалопатия в вопросах и ответах: практикум для специалистов // Здоров’я України. – 2010. – № 11–12 (240–241). – С. 66.
Дисциркуляторная энцефалопатия в практике поликлинического врача / С.В. Прокопенко, М.М. Петрова, Т.Д. Корягина, Е.Г. Шанина // Поликлиника. – № 3. – 2015. – С. 48–52.
Дадашева М.Н. Алгоритм терапии дисциркуляторной энцефалопатии у больных с артериальной гипертензией в общей врачебной практике / М.Н. Дадашева // Здоров’я України. – 2011. – № 2. – С. 3–4.
Товажнянская Е.Л. Гипертоническая энцефалопатия. Роль антигипертензивной терапии в профилактике и лечении / Е.Л. Товажнянская, И.О. Безуглова, В.А. Ярош // Международный неврологический журнал. – 2014. – № 2. – С. 93–99.
Эффект ГАМК и пирацетама на фосфорилирование митохондриальной АДФ при экспериментальной гипокинезии // О.П. Сотский, В.П. Акопян, Л.Г. Жамгарян, А.Г. Жамгарян // Вопр. мед. хим. – 2002. – Т. 48, № 5. – С. 485–489.
Приходько В.Ю. Коррекция психосоматических расстройств в практике терапевта / Ю.В. Приходько, Н.А. Масленникова, Л.А. Редько // Новости медицины и фармации. – 2008. – № 4. – С. 18–20.
Олатропил в лечении когнитивных нарушений у пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы // Е.Ю. Антипчук, К.Н. Логановский, Н.Ю. Чупровская, М.А. Бомко и др.// Укр. невр. журн. – 2007. – № 4. – С. 75–82.
Михайлов Б.В., Кудинова Е.И., Коршняк Е.В. Эффективность препарата Фенилпирацетам (Энтроп) в лечении больных астеническим синдромом невротического и органического (посттравматического) генеза // Укр. вісник психоневрології. – 2014. – Т. 22, Вип. 3 (80). – С. 164–170.
Белова Л.А. Ультразвуковая диагностика гипертонической энцефалопатии с позиции системного подхода (обзор литературы) / Л.А. Белова // Клиническая физиология кровообращения. – 2010. – № 2. – С. 12–15.
Тимина И.Е. Современный подход к комплексному ультразвуковому исследованию больных с патологической деформацией внутренней сонной артерии / И.Е. Тимина, Е.А. Бурцева, И.А. Лосик //Ангиология и сосуд. хирургия. – 2011. – Т. 17, № 2. – С. 49–57.
Клинико-неврологические и ультразвуковые критерии конституциональной венозной недостаточности при гипертонической энцефалопатии / Белова Л.А., Никитин Ю.М., Машин В.В. и др.// Кремлевская медицина. Клинический вестник. – 2010. – Вып. 4 «Неврология». – С. 12–15.
The Montreal Cognitive Assessment (MoCA): A Brief Screening Tool For Mild Cognitive Impairment /Nasreddine Z.S., Phillips N.A., Bédirian V., Charbonneau S. et al. // Journal of the American Geriatrics Society. – 2005. – Vol. 53. – Р. 695–699. https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.2005.53221.x
Montreal Cognitive Assessment: validation study for mild cognitive impairment and Alzheimer disease / Freitas S. et al. // Alzheimer Dis Assoc Disord. – 2013. – Vol. 27, № 1. – Р. 37–43. https://doi.org/10.1097/WAD.0b013e3182420bfe
Марута Н.А., Панько Т.В. Особенности диагностики и терапии тревожных расстройств невротического и органического генеза // Укр. вісник психоневрол. – 2013. – Т. 21, Вип. 1 (74). – С. 75–82.
Михайлов Б.В., Вітенко І.С., Сердюк О.І. Експериментально-психологічне дослідження в загальній практиці–сімейній медицині: навч. посібник для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти / За ред. Б.В. Михайлова. – 4-е вид. Х.: ХМАПО, 2013. – 146 – С. 10.
