Статус вітаміну D у пацієнтів із ревматоїдним артритом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Останнім часом у науковому світі значно підвищився інтерес до вітаміну D, який справляє оздоровчу дію на організм людини. На сьогодні проведено більше 30 тис. наукових досліджень, присвячених вивченню властивостей вітаміну D. Відомо, що пацієнти з ревматоїдним артритом (РА) часто мають широкий спектр супутніх захворювань та метаболічних порушень. Сучасні дослідження відзначають, що у більшості хворих на РА спостерігається дефіцит та недостатність вітаміну D. У той самий час існують дані, що ступінь активності перебігу РА може впливати на здатність засвоєння організмом вітаміну D. У статті наведені сучасні літературні дані щодо ролі вітаміну D у гомеостазі, взаємозв’язку вітаміну D з імунозапальним процесом при РА та представлені результати власних досліджень та аналізу поширеності дефіциту і недостатності вітаміну D у хворих на РА.
Мета дослідження: оцінювання статусу вітаміну D у пацієнтів з РА та аналіз поширеності дефіциту та недостатності вітаміну D у пацієнтів з РА.
Матеріали та методи. Проведено набір та обстеження 30 пацієнтів з РА віком 28–46 років, 24 жінки та 6 чоловіків, які надали письмову згоду пацієнта на участь у дослідженні. В якості групи контролю обстежено 20 осіб (13 жінок та 7 чоловіків) віком 24–44 років, без автоімунної патології, запальних станів та захворювань. На момент обстеження пацієнти з РА та особи групи контролю не приймали жодних препаратів вітаміну D. Усім пацієнтам з РА та особам групи контролю проводили ретельне фізикальне та лабораторне обстеження. Для оцінювання статусу вітаміну D використовували класифікацію M.F. Holick та співавторів (2011), відповідно до якої рівень 25(OH)D у сироватці крові 75–375 нмоль/л розцінюється як нормальний, рівень 50–75 нмоль/л – як недостатність вітаміну D та рівень нижче 50 нмоль/л – як дефіцит вітаміну D. Статистичне оброблення отриманих результатів дослідження проводили на персональному комп’ютері за допомогою програми Microsoft Excel for Windows та Statistica 10.0. Оцінювали середні значення (M), стандартне відхилення (s) і достовірність статистичних показників (р), достовірними вважали показники при р<0,05.
Результати. У результаті дослідження у 22 (73,33%) пацієнтів з РА було виявлено зниження рівня 25(ОН)D у сироватці крові. У 8 (26,67%) – визначена недостатність вітаміну D (рівень 25(ОН)D у сироватці крові становив 42,63±2,13 нмоль/л), у 17 (56,67%) – дефіцит вітаміну D (рівень 25(ОН)D – 35,29±8,99 нмоль/л). У 8 (26,67%) пацієнтів з РА рівень 25(ОН)D у сироватці крові становив 83,5±8,45 нмоль/л, що відповідає нормальним показникам. У 18 (90,00%) осіб групи контролю рівень 25(ОН)D був у межах норми – 105,67±7,62 нмоль/л, у 2 (10,00%) осіб рівень 25(ОН)D у сироватці крові становив 69,05±3,47 нмоль/л, що відповідає недостатності вітаміну D. Дефіциту вітаміну D в осіб групи контролю не спостерігали. У 15 (50,00%) пацієнтів з РА на момент обстеження було визначено підвищення рівня С-РБ більше норми, що становило у середньому 300,15 нмоль/л (Min 62,9 нмоль/л; Max 653,5 нмоль/л). Під час проведення оцінювання та аналізу середніх показників рівня 25(ОН)D у сироватці крові порівняно зі ступенем активності захворювання DAS28-CRP було виявлено, що у пацієнтів з ІІІ ступенем активності РА рівень 25(ОН)D у середньому становив 45,00±24,16 нмоль/л та був статистично значущо нижчий, ніж у пацієнтів з І ступенем активності РА, в яких рівень 25(ОН)D у середньому становив 55,73±20,06 нмоль/л (р<0,05). Рівень 25(ОН)D у сироватці крові у пацієнтів з ІІ ступенем активності РА становив 59,50±29,12 нмоль/л. Рівень іонізованого кальцію сироватки крові в обох досліджуваних групах був у межах норми та становив 2,38±0,27 ммоль/л у пацієнтів з РА та 2,43±0,18 ммоль/л в осіб групи контролю.
Заключення. Знижений рівень вітаміну D у пацієнтів з РА зустрічається достовірно частіше, ніж в осіб контрольної групи, співставних за статтю та віком (р<0,001). Недостатність вітаміну D виявлено у 26,67% пацієнтів з РА та у 10,00% осіб групи контролю (р<0,05). Дефіцит вітаміну D зареєстровано у 56,67% пацієнтів з РА, дефіциту вітаміну D в осіб групи контролю не спостерігали. Існує взаємозв’язок між недостатністю вітаміну D та активністю РА. Встановлено негативний кореляційний зв’язок між рівнем вітаміну D та ступенем активності РА за рівнем DAS28-CRP (r=-0,87; р<0,05). Дефіцит вітаміну D слід розглядати як предиктор активності РА, що дозволяє рекомендувати додаткове вживання препаратів вітаміну D пацієнтам з РА.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Наказ № 263 від 11.04.2014 року «Про затвердження Адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах, «Ревматоїдний артрит» [Електронний ресурс]. URL: http://old.moz.gov.ua/docfiles/dod263_akn_2014.pdf.
Громова О.А. Витамин D (эргокальциферол, колекальциферол) / О.А. Громова // [Електронний ресурс] – Практика педиатра. – 2007 Май; URL: https://medi.ru/info/6879/.
Климась І.В. Характеристика коморбідних станів у хворих на ревматоїдний артрит / І.В. Климась // Сімейна медицина. – 2015. – № 3 (59). – С. 219–222.
Клиническая фармакология: Учебник [под ред. В.Г. Кукеса]. К49 3-е изд., перераб. и доп.; М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006: 944.
Максимова Ж.В. Роль витаминов-антиоксидантов в лечении ревматоидного артрита / Ж.В. Максимова, Д.М. Максимов // Архивъ внутренней медицины. – 2017. – № 3. – C. 181–187. https://doi.org/10.20514/2226-6704-2017-7-3-181-187
Поворознюк В.В. Вплив вітаміну D на показники активності захворювання у пацієнтів з ревматоїдним артритом / В.В. Поворознюк, О.В. Синенький, Н.І. Балацька // Український ревматологічний журнал. – 2016. – № 64 (2). – C. 45–48.
Поворознюк В.В. Вплив дефіциту вітаміну Д на перебіг ревматоїдного артриту / В.В. Поворознюк, О.В. Синенький // Біль. Суглоби. Хребет. – 2016. – № 3 (23). – C. 15–21. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1507.3.23.2016.85001
Диагностика, лечение и профилактика дефицита витамина D. Рекомендации Американского общества эндокринологов (2011 г.) / Рациональная фармакотерапия. – 2012. – № 2 (32). – C. 56–68.
Торопцова Н.В. Витамин D и ревматоидный артрит: что мы знаем сегодня? / Н.В. Торопцова, С.Г. Аникин // Научно-практическая ревматология. – 2011. – № 3. – C. 46–51. https://doi.org/10.14412/1995-4484-2011-573
Хіміон Л.В. Поліморбідність при ревматичних захворюваннях / Л.В. Хіміон, І.В. Климась // Український ревматологічний журнал. – № 4 (62). – 2015. – С. 15–18.
Bishoff-Ferrari P. Vitamin D deficiency: Evidence, safety, and recommendations for the Swiss population / P. Bishoff-Ferrari, K. Burckhardt, B. Quack-Loetscher, B. Gerber [et al.] // Bern, Switzerland: Federal Office of Public Health. – 2012. – URL: https://www.zora.uzh.ch/id/eprint/76899/5/Vitamin_D_Bericht.pdf
Choudhary S. Calcium and vitamin D for osteoprotection in children with new-onset nephrotic syndrome treated with steroids: a prospective, randomized, controlled, interventional study / S. Choudhary, I. Agarwal, M.S. Seshadri // Pediatr Nephrol. – 2014. – V. 29 (6). – P. 1025–32. https://doi.org/10.1007/s00467-013-2720-4
Costenbader K.H. Vitamin D intake and risks of systemic lupus erythematosus and rheumatoid arthritis in women / K.H. Costenbader, D. Feskanich, M. Holmes [et al.] // Annals of the Rheumatic Diseases. – 2008. – V. 67. – P. 530–535. https://doi.org/10.1136/ard.2007.072736
Cutolo M. Circannual vitamin D serum levels and disease activity in rheumatoid arthritis: northern versus southern Europe / M. Cutolo, K. Otsa, K. Laas [et al.] // Clinical and Experimental Rheumatology – 2006. – V. 24. – P. 702–704.
Eriksen E.F. Vitamin D deficiency and aging: implications for general health and osteoporosis / E.F. Eriksen, H. Glerup // Biogerontology. – 2002. – V. 3. – P. 73–77. https://doi.org/10.1023/A:1015263514765
Gibofsky A. Overview of epidemiology, pathophysiology, and diagnosis of rheumatoid arthritis / Am J Manag Care. – 2012 Dec. – V. 18 (13). – P. 295–302.
Gomez de Tejada Romero M.J. Position document on the requirements and optimum levels of vitamin D / M.J. Gomez de Tejada Romero, M. Sosa Henriquez [et al.] // Rev. Оsteoporos Metabol. Miner. – 2011. – V. 3. –1. – P. 53–64.
Haines S.T. Vitamin D supplementation: what’s known, what to do, and what’s needed / S.T. Haines, S.K. Park // Pharmacotherapy. – 2012. – V. 32. – P. 354–82. https://doi.org/10.1002/phar.1037
Hayes M.E. Inhibition by prostaglandin E1 and E2 of 1,25-dihydroxyvitamin D3 synthesis by synovial fluid macrophages from arthritic joints / M.E. Hayes, A. Rai, R.G. Cooper, D. Bayley, A.J. Freemont, E.B. Mawer //Ann. Rheum Dis. 1992. – V. 51 (5). – P. 632–637.
Holick M.F. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an endrocrine society clinical practice / M.F. Holick, N.C. Binkley, H.A. Bischoff-Ferrari [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. – 2011. – V. 96 (7). – P. 1911–30. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385
Holick M.F. Identification of 1,25-dihydroxycholecalciferol, a form of vitamin D3 metabolically active in the intestine / M.F. Holick, H.K. Schnoes, H.F. DeLuca. // Proc. Natl. Acad. Sci U S A., 1971. – V. 68 (4). – P. 803–804.
Holick M.F. Vitamin D: Physiology, Molecular Biology, and Clinical Applications / M.F. Holick // Springer Science & Business Media. – 2013. – P. 458.
Kresge N. A half-century of vitamin D: the work of Hector F. DeLuca / N. Kresge, R.D. Simoni, R.L. Hill // The Journal of Biological Chemistry. 2006. – V. 281 (50). – P. 41. 10.1016/S0021-9258(20)71895-8
Lacey D.L. Vitamin D affects proliferation of a murine T helper cell clone / D.L. Lacey, J. Axelrod, J.C. Chappel, A.J. Kahn, S.L. Teitelbaum // J. Immunol. – 1987. – V. 138 (6). – P. 1680–86.
Mellanby E. An experimental investigation on rickets / E. Mellanby // Lancet. – 1919. – V. 1. – P. 407–412.
Mikuls T. Health related quality of life in women with elderly onset rheumatoid arthritis / T. Mikuls, K. Saag, L. Criswell, L. Merlino, J.R. Cerhan // J. Rheumatol. – 2003. – V. 30 (5). – P. 952–957.
Scheunert A. Gemüse als Vitaminquelle / Arthur Scheunert // Deutsche medizinische Wochenschrift. – 1931. – P. 835-. https://doi.org/10.1055/s-0028-1124492
Shymanskyy I.O. Effects of vitamin D3 and vitamin E on prednisolone-induced alterations of phagocyte function / I.O. Shymanskyy, O.O. Lisakovska, A.O. Mazanova, V.M. Riasniy, M.M. Veliky // Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. 2016. – 20 (7). – C. 1379–83.
Song G.G. Association between vitamin D intake and the risk of rheumatoid arthritis: a meta-analysis / G.G. Song, S.C. Bae, Y.H. Lee // Clinical Rheumatology. – 2012. – V. 31. – P. 1733–39. https://doi.org/10.1007/s10067-012-2080-7
Wolf G. The discovery of vitamin D: the contribution of Adolf Windaus / G. Wolf // J Nutr. – 2004 Jun. – V. 134 (6). – P. 1299–1302. https://doi.org/10.1093/jn/134.6.1299
