Аналіз випадків невдалих спроб лікування трубно-перитонеальної безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті представлено аналіз даних літератури та результати власних ретроспективних досліджень частоти випадків відставання розвитку ендометрія у жінок з невдалими спробами лікування безплідності трубно-перитонеального генезу методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Виявлено клініко-анамнестичні фактори, що негативно впливають на стан ендометрія та асоціюються з ризиком невдалої спроби лікування.
Мета дослідження: провести ретроспективний аналіз випадків невдалих спроб лікування трубно-перитонеальної безплідності з метою з’ясування частоти та ступеня відставання розвитку ендометрія у проліферативну фазу циклу у програмах ДРТ, а також клінічних та анамнестичних факторів, що негативно впливають на стан ендометрія.
Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 838 спроб лікування безплідності трубно-перитонеального генезу методами ДРТ. Критеріями відбору хворих у дослідження були: 1) репродуктивний вік від 20 до 40 років; 2) нормогонадотропність; 3) відсутність або повна непрохідність наявних маткових труб; 4) відсутність ендометріозу, гіперпролактинемії, цукрового діабету та інших ендокринних порушень; 5) відсутність патології тіла матки; 6) нормоспермія у чоловіка. В ембріологічному протоколі зазначено, що ембріони задовільної якості, кількість ембріонів – два і більше.
Результати. У циклах лікування безплідності трубно-перитонеального генезу методами ДРТ частота відставання розвитку ендометрія (різного ступеня вираженості) становить 1/3 випадків від загальної кількості проведених циклів. Гіпоплазія ендометрія, виявлена на 7-й день циклу стимуляції, зберігається протягом усієї проліферативної фази до введення лХГ у 100% пацієнток. У хворих з вираженим відставанням розвитку ендометрія порівняно із жінками з нормальним і помірним відставанням, внутрішньоматкові маніпуляції та їхні ускладнення за даними анамнезу зустрічаються достовірно частіше.
Заключення. Результати дослідження наочно демонструють необхідність аналізу ефективності застосування загальноприйнятих методик корекції відхилень у розвитку прегравідарного ендометрія у циклах лікування методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) та впливу різних ступенів відставання розвитку прегравідарного ендометрія на клінічні наслідки програм лікування методами ДРТ безплідності трубно-перитонеального генезу та їхньої оптимізації.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Алиева К.У., Кузьмичев Л.Н., Смольникова В.Ю. [и др.]. Современные подходы к подготовке эндометрия у пациенток с ранее безуспешными попытками программы экстракорпорального оплодотворения // Акушерство и гинекология. – 2008. – 5:39–43.
Головченко Ю.И., Трещинская М.А. Обзор современных представлений об эндотелиальной дисфункции // Consilium medicum Ukraina. – 2008. – 1:38–40.
Гюльмамедова И.Д., Ильина О.И., Носенко Е.Н. [та ін.]. Особенности формирования эндометриальных пиноподий при поддержке лютеиновой фазы вагинальным микронизированным прогестероном // Жіночий лікар. – 2010. – 5:18–23.
Гюльмамедова И.Д. Проблемы имплантации в программе IVF. Новости медицинской фармации // Гинекология. – 2008. – 253:17–27.
Самойлова А.В., Кострова Е.В., Любовцева Л.А. Рецепторный статус эндометрия у женщин с бесплодием / Репродуктивные технологии сегодня и завтра: материалы XVIII ежегодной международной конференции РАРЧ. – 2008, Sept. – 52–53.
Сеидова Л.А., Яворская К.А. Паракринные регуляторы имплантации // Проблемы репродукции. – 2010. – 3:7–10.
Судома И.А., Задорожная Т.Д., Берестовой О.А. Эндометриальные натуральные киллеры у пациенток с неудачами имплантации в циклах экстракорпорального оплодотворения // Здоровье женщины. – 2004. – 17(1):82–86.
Чайка В.К., Чайка А.В., Носенко Е.Н. [и др.]. Рецептивность эндометрия у пациенток с бесплодием. – Донецк: Ноулидж, 2011. – 243 с.
Сhen M.J., Yang J.H., Peng F.H. et al. 2006. Extended estrogen administration for women with thin endometrium in frozenthawed in-vitro fertilization program. J Ass Reprod Genet. 23:337–342. https://doi.org/10.1007/s10815-006-9053-1
Bourgain C. Devroey Р. 2007. Histologic and functional aspects of the endometrium in the implantatory phase. Gynecol. Obstet. Invest. 64(3):131–133. https://doi.org/10.1159/000101735
Chennazhi K.P., Nayak N.R. 2009. Regulation of angiogenesis in the primate endometrium: vascular endothelial growth factor. Semin. Reprod. Med. 27(1):80–89. https://doi.org/10.1055/s-0028-1108012
Garcia Velasco J. Auto-immunity and/or thrombophilia as causes for recurrent implantation failure: myth or reality? / J. Garcia Velasco // Instituto Valenciano de Infertilidad, Reproductive Endocrinology and Infertility, Madrid, Spain, 2012.
Granot I. Gnainsky Y., Dekel N. 2012. Endometrial inflammation and effect on implantation improvement and pregnancy outcome. Reproduction. 44:61. https://doi.org/10.1530/REP-12-0217
Huang S.Y., Wang C.J., Soong Y.K. et al. 2011. Site-specific endometrial injury improves implantation and pregnancy in patients with repeated implantation failures. Reproductive Biology and Endocrinology. 9:140. https://doi.org/10.1186/1477-7827-9-140
Li T.C. Evidence¬based management of the couple with recurrent implantation failure / T.C. Li // ESHRE. – 2012.
Macklon N. Laboratory: The embryo-endometrial interface – role in implantation/developmental success / N. Macklon // The contribution of the endometrium University of Southampton, Academic Unit of Human Health and Development Mailpoint. European Society of Human Reproduction and Embryology: 29th Annual Meeting. Paramedical invited session. – London, United Kingdom, 7–10 July 2013
Singh N., Bahadur A., Mittal S. et al. 2011. Predictive value of endometrial thickness, pattern and sub-endometrial blood flows on the day of hCG by 2D doppler in in-vitro fertilization cycles: A prospective clinical study from a tertiary care unit. J Hum Reprod Sci. 4:29–33. https://doi.org/10.4103/0974-1208.82357
Wynn R.M. 1977. Ultrastructural development of the human decidua. Biology of the Uterus. New York. 341–376.
