Характеристика гострого ішемічного інсульту залежно від структури тяжкості та тривалості артеріальної гіпертензії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із головних модифікованих незалежних факторів розвитку інсульту та одним з провідних чинників, який може визначати перебіг та наслідки інсульту. Оцінювання структури тяжкості та тривалості АГ при гострому ішемічному інсульті з різним неврологічним дефіцитом, патогенезом, локалізацією та величиною вогнища сприятиме адекватному прогнозу наслідків судинної катастрофи та удосконаленню профілактики.
Мета дослідження: аналіз ішемічного інсульту залежно від його клініко-інструментальних особливостей з огляду на структуру тяжкості і тривалості АГ.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження 150 пацієнтів: 74 (49,3%) жінок та 76 (50,7%) чоловіків віком від 43 до 80 років (середній вік – 67,4±0,7 року) з гострим ішемічним інсультом та документально підтвердженою АГ в анамнезі. Тяжкість інсульту оцінювали за шкалою NIHSS. Діагноз АГ, її тяжкість, тривалість встановлено на підставі даних клінічного, інструментального обстеження та медичної документації.
Результати. Тяжкість ішемічного інсульту за шкалою NIHSS становила 9,5±0,35 бала; у 57,4% хворих визначали середній ступінь тяжкості неврологічних розладів. Тривалість АГ в обстежених пацієнтів в анамнезі становила у середньому 12,3±0,64 року. Найчастіше фіксували АГ тривалістю понад 6–10 років (46%). Тривалість АГ в анамнезі достовірно корелювала з тяжкістю неврологічного дефіциту на момент надходження до стаціонару. Аналіз розподілу пацієнтів за ступенем АГ свідчить, що майже у половини хворих виявлено ІІ ступінь АГ – 72 (48,0%), у близько третини 48 (32%) пацієнтів – ІІІ ступінь АГ, у 20% спостерігали АГ легкого ступеня. Між тривалістю АГ та її ступенем існував помірний прямий зв’язок r = 0,592 (р = 0,001), так само, як між величиною бала за NIHSS та ступенем АГ r = 0,612 (p = 0,001). При тяжкому інсульті домінували пацієнти з АГ ІІІ ступеня – 26 (68,4%); р<0,05. АГ І ступеня асоціювалась переважно з розвитком легкого та середньо-тяжкого інсульту у більшості хворих – 28 (93,3%).
Заключення. Питома вага артеріальної гіпертензії (АГ) різного ступеня за тяжкістю і тривалістю неоднакова при інсульті та залежить від тяжкості гострої судинної катастрофи. Питома вага різних ступенів тяжкості та тривалості АГ достовірно відрізнялася залежно від патогенетичного підтипу інсульту. Не виявлено достовірної різниці у структурі доінсультної тривалості АГ та її тяжкості у хворих з різними розмірами вогнищ інфаркту. Тяжкість та тривалість АГ в анамнезі значною мірою впливають на тяжкість ішемічного інсульту на момент надходження до стаціонару, що вимагає поліпшення ранньої діагностики, профілактики тяжких форм АГ, а також зумовлює подальше вивчення впливу АГ на наслідки інсульту.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Артеріальна гіпертензія. Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги 2012 // Новости медицины и фармации. – 2012. – № 11 (421). http://www.mif-ua.com/archive/article/31084
Бююль А., Цефель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей // ДиаСофт. – 2005. – 608 с.
Asdaghi N., Pearce L., Nakajima M., Field T., Bazan C., Cermeno F., McClure L., Anderson D., Hart R., Benavente O. Clinical Correlates of Infarct Shape and Volume in Lacunar Strokes The SPS3 Trial. Stroke. 2014 Oct; 45 (10): 2952–2958. https://dx.doi.org/10.1161%2FSTROKEAHA.114.005211
Bill O, Zufferey P, Faouzi M, Michel P. Severe stroke: patient profile and predictors of favorable outcome. J Thromb Haemost 2013; 11: 92–9. https://doi.org/10.1111/jth.12066
Chi-Hung Liu, Yi-Chia Wei, Jr-Rung Lin, Chien-Hung Chang, Ting-Yu Chang, Kuo-Lun Huang, Yeu-Jhy Chang, Shan-Jin Ryu, Leng-Chieh Lin, Tsong-Hai Lee, corresponding author and the Stroke Registry in Chang Gung Healthcare System (SRICHS). Initial blood pressure is associated with stroke severity and is predictive of admission cost and one-year outcome in different stroke subtypes: a SRICHS registry study. BMC Neurol. 2016; 16: 27. https://dx.doi.org/10.1186%2Fs12883-016-0546-y
Corso G., Bottacchi E., Tosi P., Caligiana L., Lia C., Morosini M., Dalmasso P. Outcome Predictors in First-Ever Ischemic Stroke Patients: A Population-Based Study. International Scholarly Research Notices. Volume 2014 (2014), Article ID 904647, 8 p. https://dx.doi.org/10.1155%2F2014%2F904647
Gillian M. Sare, Philip M.W. Bath, Laura J. Gray et al. The Relationship Between Baseline Blood Pressure and Computed Tomography Findings in Acute Stroke. Data From the Tinzaparin in Acute Ischaemic Stroke Trial (TAIST). Stroke. 2009;40:41–46. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.108.526665
Jackson C, Sudlow C. Are lacunar strokes really different? A systematic review of differences in risk factor profiles between lacunar and nonlacunar infarcts. Stroke 2005;36:891–901. https://doi.org/10.1161/01.STR.0000157949.34986.30
Kirshner H.S. Differentiating ischemic stroke subtypes: Risk factors and secondary prevention. Journal of the Neurological Sciences 279 (2009) 1–8. https://doi.org/10.1016/j.jns.2008.12.012
Kvistad CE, Logallo N, Oygraden H, Thomassen L, Waje-Andreassen U, Naess H. Elevated admission blood pressure and stroke severity in acute ischemic stroke: the Bergen Norstroke Study. Cerebrovasc Dis 2013: 36 (5–6): 351–354. https://doi.org/10.1159/000355685
Madden KP, Karanjia PN, Adams HP Jr, Clarke WR. Accuracy of initial stroke subtype diagnosis in the TOAST study. Trial of ORG 10172 in Acute Stroke Treatment. Neurology. –1995. – № 11. – С. 75–79. https://doi.org/10.1212/WNL.45.11.1975
Manabe Y., Kono S., Tanaka T., Narai H., Omori N. High blood pressure in acute ischemic stroke and clinical outcome. Neurol Int. 2009: 16; 1 (1): e1. https://doi.org/10.4081/ni.2009.e1
Matsumoto M., Sakaguchi M., Okazaki S., Hashikawa K., Takahashi T., Matsumoto M., Ohtsuki T., Shimazu T., Yoshimine T., Mochizuki H., Kitagawa K. Relationship Between Infarct Volume and Prothrombin Time-International Normalized Ratio in Ischemic Stroke Patients With Nonvalvular Atrial Fibrillation Circulation Journal. Volume 81 (2017) Issue 3 Pages 391–396. https://doi.org/10.1253/circj.CJ-16-0707
Nunes A., Dias L., Ribeiro J., Gomes V., Baptista A. Perfil hipertensivo dos doentes com doenҫa vascular cerebral. Medicina Interna. – 2000. – Vol. 7, № 1. – Р. 13–19.
Odderson IR. The National Institutes of Health Stroke Scale and its importance in acute stroke management. Phys Med Rehabil Clin N Am. 1999: 10(4):787–800.
Zaki Noah Hasan, Mousa Qasim Hussein, and Ghazi Farhan Haji. Clinical Study Hypertension as a Risk Factor: Is It Different in Ischemic Stroke and Acute Myocardial Infarction Comparative Cross-Sectional Study? SAGE-Hindawi Access to Research International Journal of Hypertension. Volume 2011, Article ID 701029, 5 pages. https://dx.doi.org/10.4061%2F2011%2F701029
Zbigniew G., Maciej S., Lewandowski J. Blood Pressure Control and Primary Prevention of Stroke: Summary of the Recent Clinical Trial Data and Meta-Analyses. Curr Hypertens Rep (2013). 15:559–574. https://dx.doi.org/10.1007%2Fs11906-013-0401-0
