Стратифікація чинників серцево-судинного ризику і функціональний нирковий резерв у хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стаття присвячена вивченню ролі функціонального ниркового резерву (ФНР) при ессенціальній артеріальній гіпертензії (ЕАГ) у діагностиці раннього ураження нирок. Особлива увага приділяється питанню впливу чинників ризику (ЧР) серцево-судинних ускладнень (ССУ) на ФНР.
Мета дослідження: оцінювання функціонального стану нирок у хворих на ЕАГ I стадії і різним сумарним ризиком ССУ.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 80 пацієнтів із встановленим діагнозом ЕАГ І стадії I–II ступенів згідно з діагностичними критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я / Міжнародного товариства з артеріальної гіпертензії (ВООЗ/МТАГ, 2003) і Наказом МОЗ України № 384 від 24.05.2012 р. [2, 4 , 8]. Вік пацієнтів – від 18 до 60 років: жінок – 28 (35%), середній вік – 40,1 (35,0–56,0) року; чоловіків – 57 (71%), середній вік – 40,2 (37,0–53,0) року. Середня тривалість ЕАГ І стадії становила 3,5 (1,2–5,0) року. Критерії виключення з дослідження: гострі інфекційні захворювання, симптоматична артеріальна гіпертензія, клапанні пороки серця, порушення ритму серця, хронічна серцева недостатність, хронічна хвороба нирок, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця. Пацієнти на момент включення у дослідження не застосовували антигіпертензивну терапію. Усім пацієнтам було проведено комплексне обстеження: збір анамнезу, клінічний огляд і вимірювання антропометричних даних (ріст, маса тіла, об’єм талії (ОТ), об’єм стегон (ОС) і співвідношення ОТ/ОС), загальноклінічні аналізи крові і сечі, біохімічне дослідження крові (загальний білок, сечовина, креатинін, глюкоза, ліпідограмма, цистатін С), альбумін-креатинінове співвідношення (АКС) у сечі, добове моніторування артеріального тиску, ЕКГ, Ехо-КГ, УЗД сонних артерій, офтальмоскопія. Проводили підрахунок ЧР, які використовуються для оцінювання сумарного ризику ССУ при АГ [6]. Додатково визначали ФНР методом водно-сольового навантаження (відповідно до патенту України № 42860) [1]. Статистичний аналіз результатів проводили за допомогою пакета програм Microsoft Excel 2016 і IBM SPSS Statistics (версія 21, USA).
Результати. Під час стратифікації ризику встановлено, що у 56% хворих відзначено високий ризик, у 20% хворих – середній ризик і у 24% хворих – низький ризик розвитку ССУ. Водночас у хворих високого ризику виявили 3–5 ЧР, середнього – менше 3 ЧР, у пацієнтів з низьким ризиком – 1–2 ЧР або взагалі відсутність ЧР. З усіх ЧР найчастіше зустрічалися: діслепідемія, чоловіча стать, абдомінальне ожиріння і обтяжена спадковість. У ході дослідження було визначено, що навіть у пацієнтів з низьким ризиком ССУ відзначається ураження нирок у вигляді зниженого і виснаженого ФНР.
Заключення. Важливим дослідженням ураження нирок при артеріальній гіпертензії (АГ) I стадії є визначення функціонального ниркового резерву (ФНР). У хворих навіть з низьким ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (ССУ) при АГ І стадії визначається знижений або виснажений ФНР. Найбільш частіше виснажений ФНР був виявлений у хворих з високим ризиком розвитку ССУ.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Гоженко А.І. Спосіб визначення функціонального ниркового резерву / Гоженко А.І., Хамініч А.В., Лебедєва Т.Л.// Пат. № 42860 Україна, МПК (2009) А61В 5/20. http://uapatents.com/3-42860-sposib-viznachennya-funkcionalnogo-nirkovogo-rezervu.html
Наказ МОЗ України № 384 від 24.05.2012 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії»: Офіційний сайт [Електронний ресурс] // Міністерство охорони здоров’я України. – Режим доступу: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120524_384.html
Cachat F, Combescure C, Cauderay M et al. A systematic review of glomerular hyperfiltration assessment and definition in the medical. literature Clin J Am Soc Nephrol 2015; 10: Р. 382–389. https://doi.org/10.2215/CJN.03080314
Guidelines Committee. 2003 World Health Organization (WHO)/International Society of Hypertension (ISH) statement on management of hypertension // J. Hypertens. – 2003. – 21:1983–1992. https://doi.org/10.1097/01.hjh.0000084751.37215.d2
Klausen KP еt al. Very low levels of microalbuminuria are associated with increased risk of coronary heart disease and death independently of renal function, hypertension, and diabetes./ Klausen KP, Borch-Johnsen K, Feldt-Rasmussen B.// Circulation 2004;110:32–35. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000133312.96477.48
Mancia G. et al. 2013 ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC)./ Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K, Redon J, Zanchetti A, Bohm M et al // Eur Heart J 2013;34(28), 2159–2219. https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht151
Palatini P, Mormino P, Dorigatti F, Santonastaso M, Mos L, De Toni R. et al. Glomerular hyperfiltration predicts the development of microalbuminuria in stage 1 hypertension: the HARVEST. Kidney Int. 2006; 70(3): Р. 578–584. https://doi.org/10.1038/sj.ki.5001603
World Health Organization-International Society of Hypertension Guidelines for the Management of Hypertension. Guidelines Subcommittee // J. Hypertens. 1999; 17: P. 151–183.
