Клініко-лабораторне оцінювання ефективності застосування препарату Гістафен у комплексній терапії пацієнтів із сверблячими дерматозами
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення впливу антигістамінного препарату Гістафен на динаміку клінічної картини і лабораторних показників пацієнтів із сверблячими дерматозами, оцінювання його переносимості.
Матеріали та методи. Обстежені 60 пацієнтів із сверблячими дерматозами у віці від 18 до 65 років. Усі хворі були розподілені на дві репрезентативні групи. Пацієнти контрольної групи поряд із стандартною терапією, відповідно до встановленого діагнозу, отримували антигістамінний препарат – лоратадин. Пацієнти основної групи в якості антигістамінного препарату отримували Гістафен. Тривалість призначення препаратів – 14 днів.
Результати. У результаті дослідження було виявлено, що у пацієнтів основної групи порівняно з контрольною групою зменшилися прояви клінічних симптомів у короткий проміжок часу, знизився рівень серотоніну, збільшилася активність діамноксідази і значно покращився рівень життя.
Заключення. Застосування препарату Гістафен є ефективним засобом терапії пацієнтів із сверблячими дерматозами, оскільки він забезпечує виражений протисвербіжний ефект, швидке купірування клінічних симптомів за шкалою ДІШС, істотно покращує якість їхнього життя за шкалою DQLI.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Скворцов В.В. Кожный зуд в практике врача‑терапевта / В.В. Скворцов, О.В. Орлов // Качественная клиническая практика. – 2010. – № 1. – С. 98–100.
Бобко С.И. Кожный зуд: современное состояние проблемы / С.И. Бобко, А.А. Цыкин // РМЖ. – 2016. – № 10. – С. 606–612.
Зайков С.В. Дифференциальная диагностика и лечение кожного зуда / С.В. Зайков // Здоров’я України. Тематичний номер «Пульмонологія. Алергологія. Ринологія. – 2014. –№ 1 (25). – С. 46–47.
Вялов С.С. Кожный зуд: дифференциальный диагноз, принципы рациональной фармакотерапии / С.С. Вялов // РМЖ. – 2015. – № 19. – С. 1142–1145.
Наумова О.А. Cиндром низкой толерантности к гистамину / О.А. Наумова // Дитячий лікар. – 2013. – № 3 (24). – С. 44–50.
Зубченко С.А. Синдром нарушения толерантности к гистамину: этиология, патогенез, клиника, современные подходы к диагностике и лечению / С.А. Зубченко, В.В. Чопяк, С.Д. Юрьев // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2016. – № 7 (96). – С. 40–45.
Descending Control of Itch Transmission by the Serotonergic System via 5-HT1A-Facilitated GRP-GRPR Signaling / Zhao Zhong-Qiu; Liu Xian-Yu; Jeffry, Joseph; Karunarathne W.K. Ajith; Li Jin-Lian et al. // Neuron. – 2014. – Vol. 84. – P. 821–834. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2014.10.003
Кутасевич Я.Ф. Терапевтическая эффективность производного хинуклидинов при аллергодерматозах и некоторых других дерматозах, сопровождающихся зудом / Я.Ф. Кутасевич, О.Н. Стулий // Дерматологія та венерологія. – 2014. – № 1 (63). – С. 41–50.
Лусс Л.В. Выбор антигистаминных препаратов в лечении аллергических и псевдоаллергических реакций / Л.В. Лусс // Астма та алергія. – 2010. – № 1–2. – С. 70–76.
Адаскевич В.П. Диагностические индексы в дерматологии / В.П. Адаскевич. – М.: Медицинская книга, 2004. – 165 с.
