Сучасні аспекти попередження акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: встановлення особливостей нейровегетативної регуляції кардіоритму матері і плода та їхнього взаємозв’язку з функціональною системою мати–плацента–плід у жінок з обтяженим акушерським анамнезом.
Матеріали та методи. Були обстежені 97 вагітних із перинатальними втратами в анамнезі. Оцінювання варіабельності серцевого ритму матері і плода здійснювали методом кардіоінтервалографії. Для вивчення стану плода також застосовували стандартні методи: кардіотокографію та ультразвукове дослідження з допплерометрією. Був проаналізований ранній неонатальний період та проведено макроскопічне та патоморфологічне дослідження посліду.
Результати. Дослідження варіабельності серцевого ритму виявило переважання тонусу симпатичної ланки вегетативної нервової системи як у спокої, так і після навантажувальної проби у жінок з обтяженим акушерським анамнезом (р<0,05). Проведені дослідження часових математичних характеристик варіабельності серцевого ритму плода визначили десинхронізацію нейрогуморальних механізмів регуляції з вираженою симпатикотонією на тлі зниження адаптаційного потенціалу та метаболічно-гуморальних впливів на серцево-судинну систему. Ознаки плацентарної дисфункції під час проведення ультразвукового дослідження у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі виявлялись достовірно частіше, ніж у жінок контрольної групи. Діти від матерів із обтяженим акушерським анамнезом мають тенденцію до ускладнень раннього неонатального періоду (р<0,05). Результати патоморфологічних досліджень послідів виявили ознаки плацентарної дисфункції із достовірною різницею в основній і контрольній групах.
Заключення. У жінок з обтяженим акушерським анамнезом спостерігається значне напруження симпатичної ланки вегетативної нервової системи разом із зниженням активності симпатичної ланки у плода, що свідчить про виснаження енергетичних резервів організму плода та може бути діагностовано методом кардіоінтервалографії ще на доклінічному етапі. Результати патогістологічного дослідження свідчать про наявність ознак плацентарної дисфункції у більшості вагітних з перинатальними втратами в анамнезі.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Абдуллаев Р.Я., Грищенко О.В., Бобрицкая В.В. Допплерография маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровотока при плацентарной недостаточности //Вестник Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина. Серия «Медицина». – 2006. – № 12 (720).
Зайналова С.А., Синчихин С.П., Степанян Л.В. Плацентарная недостаточность – вопросы этиопатогенеза, диагностики, клиники и терапии //Астраханский медицинский журнал. – 2014. – Т. 9, № 2. – С. 15–23. http://astmedj.ru/Home/DetailsPdf/726
Иванова О.Ю., Газазян М.Г., Пономарева Н.А. Совершенствование оценки состояния гемодинамики в системе мать–плацента–плод // Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье». – 2009. – № 1.
Кипчатова Т.Ю. и др. Соотношения риска прогрессирования фетоплацентарной недостаточности с различными нарушениями вегетативного статуса беременных // Саратовский научно-медицинский журнал. – 2012. – Т. 8, № 2. http://www.ssmj.ru/system/files/201202_455-459.pdf
Клещеногов С.А. Ранняя диагностика осложнений беременности на основе показателей материнской, плацентарной гемодинамики и вариабельности ритма сердца // Сибирский научный медицинский журнал. – 2011. – Т. 31, № 3.
Клещеногов С.А. Реактивность плацентарного кровотока на пробу с гипервентиляцией матери как Критерий прогноза исходов беременности // Сибирский медицинский журнал. – Томск, 2013. – Т. 28, № 1.
Король Т.М. Фетоплацентарная недостаточность (ФПН) – актуальная проблема медицины. Клинико-этиопатогенетические критерии диагностики, лечения и профилактики // Вісник проблем біології і медицини. – 2013. – № 1. – С. 49–54.
Коротова С.В. и др. Современный взгляд на проблему антенатальной гибели плода // Сибирский медицинский журнал. – Иркутск, 2014. – Т. 130, № 7.
Курьянова Е.В. Вегетативная регуляция сердечного ритма: результаты и перспективы исследований: монография / Е.В. Курьянова. – Изд. 2-е, испр. и доп. – Астрахань: Издательский дом «Астраханский университет», 2011. – 139 с.
Луценко Н.С. и др. Эффективность комплексной терапии нарушений маточно-плацентарно-плодового кровотока // Запорожский медицинский журнал. – 2010. – № 12, № 3. – С. 24–26.
Макацария А.Д. и др. Плацентарная недостаточность при осложненной беременности и возможности применения дипиридамола // Акушерство, гинекология и репродукция. – 2016. – Т. 10, № 4.
Тихоненко И.В. Прогнозирование и диагностика плацентарной недостаточности: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.01; 14.01.13 / Тихоненко Ирина Владимировна; УО «БГМУ». – Минск, 2014. – 23 с.
Филинов А.Г., Брагина Л.Б. Функциональное состояние вегетативной нервной системы при нормально протекающем гестационном процессе // Медицинский альманах. – 2012. – № 5 (24).
Чехонацкая М.Л. и др. Особенности психоэмоционального статуса у беременных с фетоплацентарной недостаточностью // Саратовский научно-медицинский журнал. – 2012. – Т. 8, № 2.
