Аспазмін у лікуванні синдрому роздратованого кишечнику
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: аналіз ефективності спазмолітика Аспазміну (мебеверіну гідрохлорид) ПАТ «Київський вітамінний завод» у лікуванні пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику (СПК) із закрепом і діареєю.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 125 пацієнтів з СПК з проносами і закрепами, які були розподілені на чотири групи: 1-а група – 41 пацієнт з СПК із проносами, які отримували у схемі лікування Аспазмін; 2-а група – 21 пацієнт з СПК із проносами, які не отримували Аспазмін; 3-я група – 42 пацієнта з СПК із закрепами, які отримували Аспазмін; 4-а група – 21 пацієнт з СПК із закрепами, які не отримували Аспазмін. Пацієнтам, які не отримували Аспазмін, призначали стандартну для СПК терапію для корекції проносів або закрепів. Пацієнти досліджуваних груп були зіставні за статтю і віком. Середній вік пацієнтів становив 37 років.
Результати. У результаті дослідження було виявлено, що у пацієнтів, які застосовують Аспазмін, статистично достовірно зменшувався абдомінальний біль. Крім того, у пацієнтів груп дослідження, яким був призначений Аспазмін, швидше виявляли позитивну динаміку і закрепів, і проносів. У пацієнтів, які застосовували Аспазмін, спостерігалася достовірна краща динамика за шкалами Likerta, GSRS, HADS.
Заключення. Аспазмін є ефективним препаратом для лікування пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику (СПК). Застосування Аспазміну сприяє поліпшенню якості життя пацієнтів із СПК, зменшуючи відсоток тривоги і депресії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Андреев Д.Н., Самсонов А.А., Черемушкин С.В. Синдром раздраженного кишечника: критерии диагностики и подходы к терапии. Фарматека. 2014; 14: 6–11.
Маев И.В., Кучерявый Ю.А., Черемушкин С.В. Эволюция представлений о синдроме раздраженного кишечника. Методическое пособие для врачей. – М., 2013.
Маев И.В., Черемушкин С.В., Кучерявый Ю.А., Черемушкина Н.В. Синдром раздраженного кишечника Римские критерии IV. Consilium Medicum. 2016; 08: 79–85.
Свинцицкий А.С., Соловьева Г.А., Кваченюк Е.Л., Нагиева С.А. Синдром раздраженного кишечника: от патогенеза к лечению // УМЖ. – 2013. – No 5. – С. 97.
Яковенко Э.П., Агафонова Н.А., Яковенко А.В., Назарбекова Р.С. Эффективность мебеверина гидрохлорида в коррекции моторных нарушений кишечника // РМЖ. – 2005. – No 2. – С. 101.
Barbara G., De Giorgio R., Stanghellini V., et al. New pathophysio logical mechanisms in irritable bowel syndrome. Aliment Pharmacol. Ther. 2004;20 (Suppl 2): 1–9.
Bueno L., Fioramonti J., Garcia Villar R. Pathobiology of visceral pain: molecular mechanisms and therapeutic implications. III. Visceral afferent pathways: a source of new therapeutic targets for abdominal pain. Am. J. Physiol. Gastrointest Liver Physiol. 2000; 278: G670–76.
Caldarella M.P., Milano A., Laterza F. et al. (2005) Visceral sensitivity and symptoms in patients with constipation– or diarrhea predominant irritable bowel syndrome (IBS): effect of a lowfat intraduodenal infusion. Am. J. Gastroenterol., 100(2): 383–389.
Chang J.Y., Locke G.R., McNally M.A., et al. Impact of function al gastrointestinal disorders on survival in the community. Am J Gastroenterol. 2010;105(4):822–832.
Chaudhary NA, Trulove SC The irritable colon syndrome. A study of the clinical features, predisposing causes, and prognosis in 130 cases. Q J Med. 1962 Jul; 31():307–22.
Connel A.M. Physiological and clinical assessment of the effect of the musculotropic agent mebeverin on the human colon.// Br. Med. J. – 1965. – Vol. 2. – P. 848–851.
Delvaux M. Role of visceral sensitivity in the pathophysiology of irritable bowel syndrome. Gut. 2002;51: i67–71.
Ford А.C., Moayyedi P., Lacy B.E. et al, American College of Gastroenterology monograph on the management of irritable bowel syndrome and chronic idiopathic constipation. Am J Gastroenterol. 2014; 109: S2–S26 (quiz S27).
Grudmannand О., Saunjoo L. Yoon Complementary and alternative medicines in irritable bowel syndrome: An integrative view. World J Gastroenterol 2014; 20 (2): 346–62.
Gunnarsson J., Simrеn M. Peripheral factors in the pathophysiology of irritable bowel syndrome. Dig. Liver Dis. 2009;41:788–93.
Hahn BA, Kirchdoerfer LJ, Fullerton S, Mayer E. Patient – perceived severity of irritable bowel syndrome in relation to symptoms, health resource utilization and quality of life. Aliment Pharmacol Ther 1997: 11: 553–559.
Ivashkin V.T., Polouektova E.A., Minushkin A.N. et al. Clinical evaluation of the rome iiquestionnaire for the diagnosis of functional gastrointestinal disorders (fgid), as compared with the diagnostic of the clinician, in patients consulting in gastroenterology. Results of a multicentre russian trial // Gut 2005; 54 (Suppl VII) A3.
Lacy B.E., Mearin F., Chang L., Chey W.D., Lembo A.J., Simren M., Spiller R. Bowel Disorders // Gastroenterology. – 2016; 150: 1393–1407.
Svedlund J, Sjodin I, Dotevall G. GSRS – A clinical rating scale for gastrointestinal symptoms in patients with irritable bowel syndrome and pepticulcer disease. Dig Dis Sci. 1988; 33: 129–134.
Talley N.J. Irritable bowel syndrome. In: Feldman M, Friedman LS, Brandt LJ, eds. Sleisenger & Fordtran’s Gastrointestinal and Liver Disease. 9th ed. Philadelphia, Pa: Saunders Elsevier; 2010. 118 p.
What is Likert Scale? [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://core.ecu.edu/psyc/wuenschk/StatHelp/Likert.htm
