Сучасні аспекти діагностики патології вагітності і організації медичної допомоги вагітним з обтяженим акушерським анамнезом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення стану вегетативного забезпечення гестаційного гомеостазу у вагітних з перинатальними втратами (ПВ) в анамнезі та впливу дизадаптаційних порушень у системі мати–плацента–плід на частоту акушерських та перинатальних ускладнень.
Матеріали та методи. Було обстежено 104 вагітних із ПВ в анамнезі. Із застосуванням комп’ютерної кардіоінтерва лографії (КГІ) досліджено вегетативний статус та активність регуляторних процесів, клінічний перебіг вагітності та пологів, оцінені зміни ендокринної та гемодинамічної ланок адаптації функціональної системи мати–плацента–плід.
Результати. Дані КГІ свідчать про порушення балансу автономної регуляції з посиленням впливу симпатичного відділу вегетативної нервової системи (ВНС) у вагітних з ПВ в анамнезі, що може бути передумовою розвитку гестаційних ускладнень. Перебудова системної гемодинаміки у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом відбувається на тлі централізації регуляторних впливів ВНС з формуванням порушень кровотоку у системі мати–плацента–плід. У вагітних з ПВ в анамнезі фіксують надмірне підвищення рівня кортизолу та екскреції катехоламінів на тлі гіперсимпатикотонії. Клінічний перебіг вагітності та пологів у жінок з порушенням нейровегетативної регуляції характеризується збільшенням частоти ускладнень.
Заключення. Встановлені особливості варіабельності серцевого ритму, характерні для порушення регуляції вегетативної нервової системи (ВНС), сформоване уявлення про роль адаптаційних і дезадаптаційних механізмів у формуванні ускладненого перебігу вагітності у жінок з перинатальними втратами в анамнезі. Дослідження стану ВНС з використанням кардіоінтервалографії та визначенням рівнів стресових гормонів у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом може позитивно впливати на попередження гестаційних ускладнень та зниження перинатальних втрат.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ушакова Г.А., Петрич Л.Н. Нейровегетативная регуляция кардиоритма матери и плода при хронической плацентарной недостаточности //Мать и дитя в Кузбассе. – 2008. – No 3. – С. 21–25.
Ожиганова И.Н. Патоморфологические особенности взаимоотношения в системе мать–плацента–плод при осложненном течении беременности. // Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора медицинских наук. – Новосибирск, 1994.
Боташева Т.Л. и др. Влияние метаболического гомеостаза на вегетативный статус женщин в зависимости от стереоизомерии функциональной системы мать–плацента–плод // Современные проблемы науки и образования. – 2016. – No 5.
Филинов А.Г., Брагина Л.Б. Функциональное состояние вегетативной нервной системы при нормально протекающем гестационном процессе // Медицинский альманах. – 2012. – No 5 (24).
Михайлова К.П. Влияние состояния вегетативной нервной системы на течение беременности, родов и состояние новорожденного // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских на ук. – М., 2015.
Артьоменко В.В. Порівняльні аспекти характеристики регуляції кардіоритму матері, плода і новонародженого при фізіологічній вагітності та плацентарній дисфункції // Одеський медичний журнал. – 2014. – No 3. – С. 79–83.
Курьянова Е.В. Вегетативная регуляция сердечного ритма: результаты и перспективы исследований. Монография. – 2011. – 138 с.
Радзинский В.Е., Боташева Т.Л. и др. Адаптационные особенности сердечно-сосудистой системы плода во внутриутробном периоде онтогенеза в зависимости от полового диморфизма // Вестник РУДН. Серия: Медицина. – 2011. – No 6.
Ушакова Г.А. Биофизические механизмы гравидарного гомеостаза // Мать и дитя в Кузбассе. – 2014. – No 4 (59). – С. 7–11.
Knofler M., Saleh L., Bauer S.Transcriptional regulation of the human chorionic gonadotropin beta gene during villous trophoblast differentiation // Endocrinology. – 2004. – No 145. – P. 1685–1694.
Богданов М.М., Галунов В.И., Макаров П.А. Способ оценки вегетативного статуса человека/ Санкт-Петербургская медицинская академия последипломного образования. – 2000.
