Діагностика та лікування хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки за гіпотонічним типом

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: жов 18, 2017
DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.4(72).2017.117933
Ключові слова:
нейрогенні розлади сечовипускання, нейрогенна дисфункція кишечнику, детрузор, електроміографія,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

П. В. Чабанов
ДУ «Інститут урології НАМН України», м. Київ, Україна

Анотація

У статті представлені результати діагностики та лікування пацієнтів з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки за гіпотонічним типом. Оцінювання ефективності проводили за допомогою аналізу динаміки зміни скарг, даних опитувальників, урофлоуметрії, електроміографії. Отримані дані дозволили розробити та оптимізувати методи лікування хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки за гіпотонічним типом.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Чабанов, П. В. (2017). Діагностика та лікування хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки за гіпотонічним типом. Сімейна Медицина, (4(72), 119–121. https://doi.org/10.30841/2307-5112.4(72).2017.117933
Номер
№ 4(72) (2017)
Розділ
Внутрішні хвороби
Авторське право (c) 2020 П. В. Чабанов

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографія автора

П. В. Чабанов, ДУ «Інститут урології НАМН України», м. Київ

P.V. Chabanov

Посилання

Nygaard I., Shaw J., Egger M.J. Exploring the association between lifetime physical activity and pelvic floor disorders: study and design challenges. Contemp Clin Trials. 2012. 33(4): 819–27.

Blandon R.E., Bharucha A.E., Melton L.J., 3rd, Schleck C.D., Zinsmeister A.R., Gebhart J.B. Risk factors for pelvic floor repair after hysterectomy. Obstet Gynecol. 2009. 113(3): 601–8.

Fritel X. [Pelvic floor and pregnancy]. Gynecol Obstet Fertil. 2010. 38(5): 332–46.

Lukacz E.S., Lawrence J.M., Contreras R., Nager C.W., Luber K.M. Parity, mode of delivery, and pelvic floor disorders. Obstet Gynecol. 2006. 107(6): 1253–60.

Shin E.J. Surgical treatment of rectal prolapse. J Korean Soc Coloproctol. 2011. 27(1): 5–12.

Glasgow S.C., Birnbaum E.H., Kodner I.J., Fleshman J.W., Dietz D.W. Preoperative anal manometry predicts continence after perineal proctectomy for rectal prolapse. Dis Colon Rectum. 2006. 49(7): 1052–8.