Сучасні підходи до визначення порушень життєдіяльності у практиці сімейного лікаря
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Інвалідність внаслідок серцево судинних захворювань в Україні продовжує посідати перше рангове місце у структурі первинної інвалідності як серед дорослого населення (22,4%), так і серед населення працездатного віку (19,4%). Функціональний клас (ФК) стенокардії є одним з провідних клінічних факторів, що визначають наявність обмежень життєдіяльності хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), зумовлюючи порушення активності.
На підставі сучасних діагностичних критеріїв, класифікаційних підходів, диференційно діагностичних можливостей використання проб з фізичним навантаженням (ФН) та провідних підходів медико соціальної експертизи були визначені основні критерії життєдіяльності, що порушуються у хворих на ІХС та продемонстровано тактику сімейного лікаря в умовах необхідності направлення хворих з ознаками інвалідності на медико соціальну експертну комісію (МСЕК). Внаслідок ІХС у хворих та інвалідів формуються обмеження життєдіяльності, які стають причиною формування ознак інвалідності. Основними такими критеріями є: здатність до пересування або мобільність; здатність до самообслуговування і виконання побутової діяльності; здатність до виконання завдань і дій, які забезпечують зайнятість та економічну незалежність.
ФК стенокардії є провідним клінічним фактором, який визначає наявність обмежень життєдіяльності у хворих на ІХС. Визначення вираженості синдрому стенокардії у хворих та інвалідів при ІХС за загальноприйнятими класифікаціями при винесення рішення МСЕК про визнання громадянина інвалідом, потребує документального доведення наявності ознак інвалідності через виявлення порушень життєдіяльності. При цьому, основними методами об’єктивізації даних критеріїв є методи дослідження, які підтверджують і об’єктивізують ФК при ІХС. Це – проби з ФН (толерантність до ФН, потужність порогового ФН, енерговитрати, метаболічні одиниці); прогностичні критерії, що виявлені при дозованому ФН та реакція артеріального тиску на дозоване ФН. Проведення проб з ФН є обов’язковим дослідженням при направлені хворого (інваліда) на МСЕК для об’єктивізації стану серцево судинної системи хворого (інваліда) задля виявлення порушень критеріїв життєдіяльності – ознак інвалідності при ІХС.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Основи медико соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів. – Ч. I / Л.Ю. Науменко [та ін.]. – Дніпропетровськ, 2013. – 327 с.
Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних комісій України за 2015 рік: аналітико інформаційний довідник / А.В. Іпатов, В.А. Голік [та ін.].//За ред. С.І. Черняка. – Дніпропетровськ: Роял-Принт, 2015. – 162 с.
Про становище осіб з інвалідністю в Україні. Національна доповідь / Міністерство соціальної політики України ДУ науково дослідний інститут соціально-трудових відносин. – К., 2013. – 198 с.
Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при стабільній ішемічній хворобі серця. Наказ МОЗ України No 152 від 02.03.2016 р.
Руководство к МКБ 10 с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями / сост. Дж.Є.Купер. – К., 2000.
Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. – К.: Здоров’я, 1989. – 216 с.
Fletcher G., Balady G.J., Amsterdam E.A. et al. Exercise standards for testing and training. A statement for healthcare professionals from the American Heart Association // Circulation. – 2001. – Vol. 104. – P. 1694–1740.
Pina I.L., Balady G.L., Hanson P. et al. Guidelines for clinical exercise testing laboratories: A statement for health care professionals from the Committee on Exercise and Cardiac Rehabilitation, American Heart Association // Circulation. – 1995. – Vol. 91. – P. 912–921.
Rodgers G.P., Ayanian J.Z., Balady G.J. et al. American College of Cardiology / American Heart Association clinical competence statement on exercise testing // J. Amer. Coll. Cardiology. – 2000. – Vol. 36. – P. 1441–1453.
