Ефективність препарату Метамакс у лікуванні жінок з артеріальною гіпертензією, ускладненою дисциркуляторною енцефалопатією в клімактеричному періоді
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення та оцінювання впливу антигіпертензивної терапії з включенням препарату Метамакс на показники добового моніторування артеріального тиску (АТ) і клінічний перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС) та дисциркуляторної енцефалопатії на тлі артеріальної гіпертензії (АГ) у поєднанні з ІХС у жінок у період постменопаузи.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 60 пацієнток віком від 49 до 75 років. Середній вік жінок становив 63,3±1,4 року, тривалість основного захворювання – 1–15 років (у середньому 8 років). У всіх хворих діагностували м’яку або помірну есенціальну гіпертензію (відповідно до класифікації ВООЗ) у поєднанні з ІХС і дисциркуляторною енцефалопатією І–ІІ ст. Хворих методом випадкової вибірки було розподілено на дві групи по 30 жінок. Пацієнткам обох груп призначили базову терапію в повному обсязі. Хворим ІІ групи до основного лікування було призначено препарат Метамакс у дозі 500 мг двічі на день протягом 2 міс. Усі обстеження проводили двічі – на початку та в кінці лікування.
Результати. Після 2-місячного курсу лікування виявлено позитивний вплив на динаміку клінічних проявів при лікуванні в обох групах хворих, проте ступінь позитивних змін відрізнявся. У групі пацієнток, які разом з антигіпертензивною терапією застосовували Метамакс (ІІ група), позитивна динаміка клінічного перебігу, поліпшення якості життя відзначалися частіше. Так, головний біль зник у 63% пацієнток ІІ групи та у 47% І групи, запаморочення – у 57% осіб ІІ групи та у 38% I групи. Під впливом терапії мельдонієм кількість нападів стенокардії зменшилася у середньому з 5,9 до 2,5 на тиждень.
Заключення. Якість життя пацієнток ІІ групи після проведеної терапії з включенням препарату Метамакс стала значно краще порівняно з хворими І групи, про що свідчили показники тестування. Підвищення якості життя робить таких хворих більш прихильними до проведеної терапії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Амосова Е.Н. Роль метаболической терапии в современном лечении сердечно-сосудистых заболеваний // Материалы III Международного симпозиума «Метаболическая терапия: клинические аспекты применения Милдроната». – Судак. – 2011. – С. 17–20.
Воронков Л.Г., Шкурат И.А., Луцак Е.А. Влияние Милдроната на эндотелийзависимую вазодилатацию у больных хронической сердечной недостаточностью: двойное слепое перекрестное исследование. Рациональная Фармакотерапия в Кардиологии. – 2008. – No 2. – С. 38–42.
Дзервен В. (2010б) Эффективность Милдроната® при лечении стенокардии в комбинации со стандартной терапией (http://www.mildronat.ru/ru/mildronat/publikacii/effektivnostj-mildronata-pri-lecenii-stenokardii-dzerve).
Ермакович И.И. (2012) Место мельдония в коррекции эндотелиальной дисфункции. Здоров’я України, 5: 41.
Калвиньш И.Я. (2002) Милдронат и триметазидин: сходство и различия. Terra Medica, 3: 1–3.
Курята Ф.В., Караванская И.Л. (2012) Современная роль корректоров метаболизма на примере мельдония при лечении хронических форм сердечно-сосудистых заболеваний. Новости медицины и фармации, 19(436): 16–18.
Кутишенко Н.П., Дмитриева Н.А., Лукина Ю.В. и др. (2005) Влияние милдроната на эффективность антиангинальной терапии у больных стабильной стенокардией напряжения. Рациональная фармакотерапия в кардиологии, 2: 37–42.
Лутай М.И., Лысенко А.Ф., Товстуха В.В., Моисеенко О.И. Оценка антиангинальной эффективности мельдония (Тризипина) у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца и стенокардией напряжения. Укр. Мед.часопис.,2014, http://www.umj.com.ua/article/magazine/102
Неверов И.В. Место антиоксидантов в комплексной терапии пожилых больных ИБС //РМЖ том 9, No18, 2001.
Суслина З.А., Максимова М.Ю., Федорова Т.Н. Хронические церебро-васкулярные заболевания: клиническая и антиоксидантная эффективность Милдроната. Врач 2007; (4): 40–4.
Сыркин А.Л., Добровольский А.В. Антиишемические препараты метаболического действия //Consilium Medicum том 4, No 11, 2002. – С. 572–575.
Шапошник И.И., Салашенко А.О. Эффективность лечения Милдронатом больных с сочетанием ишемической болезни сердца и дисциркуляторной энцефалопатии. Медичні перспективи 2007;(3): 27–33.
Шестакова Л.А., Горбачева И.А., Коротков Ю.С., Чудинова Т.Н. Метаболическая цитопротекция при использовании милдроната у больных с полиморбидным комплексом заболеваний. III Национальный конгресс терапевтов, 2008, с.274.
Фойгт Н.А. Тривалість життя в похилому віці. – К., 2012. – 299 с.
Ferrari R. Меtabolic disturbances during myocardial ischemia and reperfusion//Am. J. Cardiol 1995;76.
Goldhaber G.I. (1997) Metabolism in normal and ischemic myocardium. In: The myocardium. G. Langer (Ed.). Academic Press, San Diego – New-York.
Hayashi Y., Kirimoto T., Asaka N. et al. (2000) Beneficial effects of MET-88, a gamma butyrobetaine hydroxylase inhibitor in rats with heart failure following myocardial infarction. Eur. J. Pharmacol., 395(3): 217–224.
Lewandowski E.D. (2000) Metabolic mechanisms associated with antianginal therapy. Circ. Res., 86(5): 487–489.
Pearce F.J., Forster J., DeLeeuw G. et al. (1979) Inhibition of fatty acid oxidation and in normal and hypoxic perfused rat hearts by 2-tetradecylgly cidic acid. J. Mol. Cell Cardiol., 11(9): 893–915.
Skarda J., Klincare D., Dzerve V. Modulation of myocardial energy metabolism with mildronate – an effective approach in the treatment of chronic heart failure. Proc. Latv. Acad. Sci. 2001;55:73–9.
World Health Organization Statistical Information System 2015. www.who.mt/whosis/
