Оптимізація лікування пацієнтів з гіпертонічною хворобою
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінювання впливу фіксованої комбінації ноотропного препарату Олатропіл® на нейровегетативні, психо-емоційні, когнітивні порушення, циркадний профіль артеріального тиску (АТ) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) на тлі антигіпертензивної терапії.
Матеріали та методи. Було проведено восьмитижневе відкрите контрольоване дослідження 55 хворих на ГХ, які були розподілені на дві групи. До основної групи (n=27) увійшло 11 чоловіків та 16 жінок, до групи порівняння (n=28) – 10 чоловіків та 18 жінок. Хворі обох груп отримували однотипні схеми антигіпертензивної терапії. Хворим основної групи додатково призначали Олатропіл® 3 капсули на добу, пацієнтам групи порівняння – пірацетам 400 мг 2 рази на добу. З метою оцінювання ефективності ноотропних препаратів усім пацієнтам було проведено нейропсихологічне тестування. У 17 хворих основної групи у динаміці лікування вивчали характеристики циркадного профілю АТ на підставі його добового моніторування (ДМАТ).
Результати. У результаті лікування препаратами Олатропіл® та пірацетам у хворих на ГХ на тлі антигіпертензивної терапії спостерігалося достовірне зменшення вегетативних порушень, більш виражене в основній групі. У динаміці терапії препаратом Олатропіл® вірогідно знизилася кількість психосоматичних скарг, у групі порівняння розбіжності не достовірні. Додаткове призначення препарату Олатропіл® достовірно зменшувало кількість хворих з клінічно вираженою тривогою/депресією, збільшувало кількість хворих з низьким рівнем тривожності, покращувало показники характеристик пам’яті, які досягли нормативного рівня. На підставі проведення ДМАТ встановлено, що після курсу терапії препаратом Олатропіл® відновився фізіологічний ритм АТ у 75% хворих, зменшилась кількість хворих з несприятливими типами змін АТ у нічні години.
Заключення. Комбінація ноотропного препарату Олатропіл® з антигіпертензивною терапією у пацієнтів з гіпертонічною хворобою здійснює позитивні ефекти: нормалізує вегетативну дисфункцію, зменшує кількість психосоматичних скарг, покращує параметри когнітивної функції, психологічні компоненти якості життя, знижує патологічні типи профілю артеріального тиску в нічні години.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Henskens LH, van Oostenbrugge RJ, Kroon AA, Hofman Detection of silent cerebrovascular disease refines risk stratification of hypertensive patients // J Hypertens 2009; 27:846–853.
Gorelick PB, Nyenhuis D, American Society of Hypertension Writing Group. Materson BJ, Calhoun DA, Elliott WJ, Phillips RA, Taler SJ, Townsend RR. Blood pressure and treatment of persons with hypertension as it relates to cognitive outcomes including executive function //J Am Soc Hypertens. 2012;6(5):309–315.
Elias MF, Wolf PA, D’Agostino RB, Cobb J, White LR. Untreated blood pressure level is inversely related to cognitive functioning: the Framingham study //Am J Epidemiol. 1993;138:353–364.
Launer L.J., Masaki K., Petrovitch H., Foley D., Havlik R.J. The assotiation between mid life blood pressure levels and late–life cognitive function. The Honolulu–Asia Aging Study // JAMA. – 1995. – Vol. 274. – P. 1846–1851.
Singh–Manoux A, Marmot M. High blood pressure was associated with cognitive function in middle–age in the Whitehall II study //J. Clin. Epidemiol. – 2005. – Vol. 58. – P. 1308–1315.
Birns J, Kalra L. Cognitive function and hypertension // J Hum Hypertens. – 2009 Feb;23(2):86–96.
Elias P.K., D’Agostino R.B., Elias M.F., Wolf P.A. Blood pressure, hypertension, and age as risk factors for poor cognitive performance // Exp. Aging. Res. – 1995. – Vol. 21. –P. 393–417.
Киландер Л., Ниман Н., Боберг М. и др. Взаимосвязь артериальной гипертензии с когнитивными нарушениями: Результаты 20-летнего наблюдения 999 пациентов // Обзоры клинической кардиологии. – 2005. – No 2. – С. 37–49.
Mossello E, Pieraccioli M, Nesti N, et al.. Effects of low blood pressure in cognitively impaired elderly patients treated with antihypertensive drugs //JAMA Intern Med. 2015;175(4):578–585.
Weidung B, Littbrand H, Nordström P, Carlberg B, Gustafson Y. The association between SBP and mortality risk differs with level of cognitive function in very old individuals //J Hypertens. 2016;34(4):745–752.
Singer J, Trollor JN, Baune BT, Sachdev PS, Smith E. Arterial stiffness, the brain and cognition: a systematic review. //Ageing Res Rev. 2014;15:16–27.
Scuteri A, Tesauro M, Guglini L, Lauro D, Fini M, Di Daniele N, et al. Aortic stiffness and hypotension episodes are associated with impaired cognitive function in older subjects with subjective complaints of memory loss // Int J Cardiol. 2013;169:371–7.
Hajjar I, Goldstein FC, Martin GS, Quyyumi AA. Roles of arterial stiffness and blood pressure in hypertension associated cognitive decline in healthy adults //Hypertension. 2016; 67(1):171–175.
Cooper LL, Mitchell GF. Aortic stiffness, cerebrovascular dysfunction, and memory //Pulse (Basel) 2016;4(2–3):69–77.
Debette S, Markus HS. The clinical importance of white matter hyperintensities on brain magnetic resonance imaging: systematic review and meta-analysis //BMJ. 2010;341.
Raz N, Yang YQ, Rodrigue KM, Kennedy KM, Lindenberger U, Ghisletta P. White matter deterioration in 15 months: latent growth curve models in healthy adults. //Neurobiol Aging. 2012;33(2):429–435.
Hering D, Piskunowicz M. Hypertension and ischaemic stroke subtypes. In: Coca A, Manica G, Rosei EA, editors. Hypertension and brain damage. European Society of Hypertension, Working Group Hypertension and the Brain; 2016.
Peters R, Beckett N, Forette F, Tuomilehto J, Clarke R, Ritchie C, et al. Incident dementia and blood pressure lowering in the Hypertension in the Very Elderly Trial cognitive function assessment (HYVETCOG): a double-blind, placebo controlled trial //Lancet Neurology. – 2008; 7:683–689.
McGuinness B, Todd S, Passmore P, Bullock R. Blood pressure lowering in patients without prior cerebrovascular disease for prevention of cognitive impairment and dementia. Cochrane Database Syst Rev. 2009;4:CD004034.
Staessen JA, Thijs L, Babarskiene MR, et al., Systolic Hypertension in Europe Investigators The prevention of dementia with antihypertensive treatment: new evidence from the systolic hypertension in Europe (Syst Eur) study //Arch Intern Med. 2002; 162(18):2046–2052.
Tzourio C, Anderson C, Chapman N, Woodward M, Neal B, MacMahon S, Chalmers J, PROGRESS Collaborative Group Effects of blood pressure lowering with perindopril and indapamide therapy on dementia and cognitive decline in patients with cerebrovascular disease //Arch Intern Med. 2003;163(9):1069–1075.
Coca A, Monteagudo E, Doménech M, Camafort M, Sierra C. Can the Treatmentof Hypertension in the Middle Aged Prevent Dementia in the Elderly? //High Blood Press Cardiovasc Prev. – 2016;23(2):97–104.
Sierra C, Doménech M, Camafort M, Coca A. Hypertension and mild cognitive impairment. Curr Hypertens Rep. 2012 Dec;14(6):548–55.
Tadic M, Cuspidi C, Hering D. Hypertension and cognitive dysfunction in elderly: blood pressure management for this global burden. //BMC Cardiovasc Disord. 2016 Nov 3;16(1):208.
Waldstein SR, Rice SC, Thayer JF, Najjar SS, Scuteri A, Zonderman AB. Pulse pressure and pulse wave velocity are related to cognitive decline in the Baltimore Longitudinal Study of Aging //Hypertension. 2008;51(1): 99–104.
Metoki H., Ohkubo T., Kikuya M. et al. Prognostic significance of night time, early morning and daytime blood pressure on the risk of cerebrovascular and cardiovascular mortality: the Ohasame Study //J. Hypertension. – 2006. 24. 1841–1848.
Kherada N, Heimowitz T, Rosendorff C. Antihypertensive therapies and cognitive function: a review //Curr Hypertens Rep. 2015;17(10):79.
Muller FL, Lustgarten MS, Jang Y, Richardson A, Van Remmen H. Trends in oxidative aging theories //Free Radic Biol Med.2007;43:477–503.
Loerch PM, et al. Evolution of the aging brain transcriptome and synaptic regulation. PLoS ONE. 2008;3:e3329
Lu T, et al. Gene regulation and DNA damage in the ageing human brain //Nature. 2004;429:883–891.
Sedensky MM, Morgan PG. Mitochondrial respiration and reactive oxygen species in mitochondrial aging mutants //Exp Gerontol.2006; 41:237–245.
Yankner BA, Lu T, Loerch P. The aging brain //Annu Rev Pathol. 2008;3:41–66.
Yang Y., XU J.Z., Wang Y. Ambulatory versus clinic blood pressure in predicting overall subclinical target organ progression in essential hypertensive patients: a 3 year follow up study. – 2016; 21 (6); 319–326.
Nadic M., Cuspidi C., Pencic Popovic B. The influence of night time hypertension on left ventricular mechan ics // Am. J Hypertens 2017. 6. doi: 10.1093/ajh/hpx096
