Вимір коефіцієнта затухання як метод контролю за перебігом неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Цукровий діабет (ЦД) є актуальною проблемою сучасної ендокринології. Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) – одна з провідних причин непрацездатності, інвалідності, смертності хворих на діабет і характеризується надмірним накопиченням жиру у печінці, що пов’язано з інсулінорезистентністю, визначається наявністю стеатозу більше ніж у 5% гепатоцитів. Тому на сьогодні існує потреба в розробленні і впровадженні нових неінвазивних та економічно доступних методів діагностики та контролю за перебігом НАЖХП.
Мета дослідження: діагностика особливостей перебігу НАЖХП у пацієнтів з ЦД 2-го типу (ЦД2) за допомогою вимірювання коефіцієнту затухання (ВКЗ).
Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі Київського міського клінічного ендокринологічного центру у 2015–2017 рр. Під нашим спостереженням знаходилися 105 хворих на ЦД2. Усім пацієнтам було проведено одномоментне ультразвукове дослідження органів черевної порожнини на приладі Soneus P7 (Ultrasign, Україна), що включало: В-режим, допплерографію і допплерометрію, зсувнохвильову та компресійну еластографію ( -метрію), вимірювання гепаторенального індексу, стеатографію ( -метрію) за допомогою ВКЗ і визначення антропометричних показ ників, біохімічних аналізів венозної крові.
Результати. Було виявлено зв’язок ВКЗ із показниками ліпідограми, інсулінорезистентності, рівнем аланінамінотрансферази, антропометричними даними.
Заключення. Доведено, що вимірювання коефіцієнта затухання може застосовуватися для діагностики та контролю за ефективністю лікування, особливістю перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки за рахунок зв’язку УЗ-показника із ліпідним, вуглеводним обміном, запаленням тканини печінки та антропометричними показниками.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Atlas IDF 2015.
EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of nonalcoholic fatty liver disease. J of Hepat 2016;64:1388–1402.
Gaggini M., Morelli M., Buzzigoli E., DeFronzo R.A., Bugianesi E., Gastaldelli A. Non alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and its connection with insulin resistance, dyslipidemia, atherosclerosis and coronary heart disease. Nutrients 2013;5:1544–1560.
Koliaki C, Szendroedi J, Kaul K, Jelenik T, Nowotny P, Jankowiak F, et al. Adaptation of hepatic mitochondrial function in humans with nonalcoholic fatty liver is lost in steatohepatitis. Cell Metab 2015;21:739–746.
Yki Jarvinen H. Non alcoholic fatty liver disease as a cause and a conse quence of metabolic syndrome. Lancet Diabetes Endocrinol 2014;2:901–910.
Дынник О.Б., Федусенко А.А., Кобyляк Н.Н., Линская А.В., 6 измерений ультразвуковой диагностики диффузных заболеваний печени. Променева діагностика, променева терапія 2016;3 4:69 – 84.
Ghouri N, Preiss D, Sattar N. Liverenzymes, nonalcoholic fatty liverdisease, and incident cardiovascular disease: a narrative review and clinical perspective of prospective data. Hepatology 2010; 52: 1156–1161.
Kotronen A, Juurinen L, Hakkarainen A, Westerbacka J, Corner A, Bergholm R, et al. Liver fat is increased in type 2 diabetic patients and underestimated by serum alanine aminotransferase compared with equally obese nondiabetic subjects. Diabetes Care 2008; 31: 165–169.
Bedogni G, Miglioli L, Masutti F, Tiribelli C, Marchesini G, Bellentani S. Prevalence of and risk factors for nonalcoholic fatty liver disease: the Dionysos nutrition and liver study. Hepatology 2005;42:44–52.
Frith J, Day CP, Robinson L, Elliott C, Jones DE, Newton JL. Potential strategies to improve uptake of exercise interventions in non alcoholic fatty liver disease. J Hepatol 2010;52:112–116.
