Характеристика психоемоційно-мнестичних функцій, вегетативних змін та якості життя при початкових стадіях дисциркуляторної енцефалопатії різного генезу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: аналіз стану вегетативної нервової системи, функції уваги та якості життя у пацієнтів середнього віку з початковими формами цереброваскулярної патології (ЦВП) різної етіології; вивчення поширеності тривожно депресивних розладів з урахуванням гендерних особливостей.
Матеріали та методи. Обстежені 217 пацієнтів віком від 40 до 59 років (середній вік – 51,4±5,9 року). За результатами комплексного обстеження було виявлено 140 осіб з початковою стадією дисциркулярної енцефалопатії (ДЕ), які були розподілені на 3 групи залежно від етіологічного фактора розвитку захворювання (артеріальної гіпертензії, атеросклерозу та їхнього поєднання). Усім пацієнтам проведено оцінювання розумової працездатності і активності уваги за тестом Мюнстерберга. Стан якості життя і вегетативної нервової системи оцінювали за опитувальниками Лабораторії епідеміології та профілактики захворювань нервової системи НЦН РАМН – «Якість життя», «Синдром вегетативної дистонії». Для виявлення тривожно депресивних станів була використана Модифікована госпітальна шкала тривоги і депресії (Modified Hospital Anxiety and Depression Scale – MHADS).
Результати. Аналіз отриманих даних свідчить про високу поширеність тривожно депресивних розладів в осіб середнього віку. Субклінічні і клінічні прояви були відзначені у 56,9% випадках, з переважанням у жінок (р<0,05). Також статистично значущо частіше серед жінок відзначали помірне порушення уваги, вегетативні порушення (важкі і середньої тяжкості) і легке зниження якості життя. У чоловіків частіше визначалися легкі порушення уваги, а також відсутність вегетативних розладів і хороший стан якості життя (р<0,05).
Для пацієнтів з різними патогенетичними формами початкової ДЕ також характерна висока поширеність тривожно-депресивної симптоматики – субклінічні і клінічні прояви якої було виявлено більш ніж у 50%, з деякою перевагою тривоги у хворих з початковою атеросклеротичною ДЕ (АДЕ) і тривожно-депресивних станів у групах пацієнтів з початковими гіпертонічною (ГДЕ) і поєднаною ДЕ. Відзначені деякі міжгрупові відмінності щодо функції уваги і вегетативної дисфункції, проте різниця у показниках не мала рівня статистичної значущості. При цьому пацієнти з групи АДЕ частіше, у порівнянні з пацієнтами з груп ГДЕ та поєднаної ДЕ, визначають якість свого життя як добру (р<0,05).
Заключення. Проведене дослідження показало високу поширеність тривожно депресивних розладів серед осіб середнього віку. Виявлені особливості стану функції уваги, вегетативної нервової системи та якості життя у групах пацієнтів з початковими формами дисциркулярної енцефалопатії (ДЕ) різного патогенезу свідчать про доцільність визначення ступеня їхніх змін для терапевтичної корекції у загальній системі профілактики і лікування пацієнтів з початковими формами ДЕ різної етіології.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бурчинский С.Г. Тревожные расстройства в ангионеврологии: возможности анксиолотиков нового поколения // Український вісник психо-неврології. – 2008. – Т. 16, No 4 (57). – С. 78–80.
Вейн А.М. и соавт. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение. – М.: «Медицинское информационное агентство», 2003. – 752 с.
Гавриш А.С. Проатерогенные свйства хронического стресса // Матеріали XVII Національного конгресу кардіологів України (Київ, 21–23 вересня 2016 р.): Укр. Кардіологічний журнал. Додаток 3/2016. – С. 209–215.
Гоженко Е.А. Соматоформная вегетативная дисфункция у лиц молодого возраста в свете современных представлений об этиопатогенезе, диагностике и методах восстановительного лечения // Медична гідрологія та реабілітація. – 2008. – Т. 6, No 2. – С. 12–33.
Корнацький В.М., Мороз Д.М. Вплив тривоги та депресії на якість життя пацієнтів із серцево-судинною патологією // Буковинський медичний вісник. – 2015. – Т. 19, No 4 (76). – С. 84–88.
Морозова О.Г. Роль анксиолитиков в комплексном лечении хронических церебральных ишемий. Ярошевский А.А., Липинская Я.В. // Международный неврологический журнал. – 2011. – No 7 (45). – С. 30–34.
Серцево-судинна захворюваність в Україні та рекомендації щодо покращання здоров’я в сучасних умовах /Корнацький В.М., Дорогой А.П., Манойленко Т.С. та співав. // Аналітично-статистичний посібник. – К., 2012. – 117 с.
Слюняева М.К. Скрининг уровня тревоги и депрессии у пациентов первичного звена здравоохранения. Цатурова К.Н., Колесниченко Е.В., Бюллетень медицинских интернет-конференций (ISSN 2224-6150). – 2016. – Т. 6, No 5. ID: 2016-05-1212-A-6912
Стрес і хвороби системи кровообігу: посібник / В.М. Корнацький, Т.С. Манойленко, А.Г. Кириченко [та ін.]; під ред. В.М. Коваленка, В.М. Корнацького; Національний науковий центр «Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска». – К.: Коломіцин В.Ю., 2015. – 352 с.
Теряева Н.Б. Стресс: метаболические основы адаптации и патология сердечно сосудистой системы // Креативная кардиология. – 2008 – No 1. – С. 24–30.
Samosyuk N.I., Samosyuk I.Z., Fedorov S.N., Chuhraeva E.N., Zukow W. Vegetative vascular dystonia: diagnosis and treatment with the inclusion of modern methods of physiotherapy. Journal of Education, Health and Sport. 2015; 5(7):117 152. ISSN 2391-8306. DOI 10.5281/zenodo.19327
