Вплив факторів ризику на метаболізм сполучної тканини у хворих з нестабільною стенокардією
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення впливу відомих факторів ризику ішемічної хвороби серця (ІХС) та атеросклерозу на метаболізм сполучної тканини (СТ) у хворих з не стабільною стенокардією (НС).
Матеріали та методи. Проаналізовано вплив відомих факторів ризику ІХС та атеросклерозу на метаболізм СТ у хворих з НС. Обстежено 90 хворих з НС (середній вік хворих становив 62,33±1,27 року). Залежно від метаболізму СТ та відповідно до поставлених завдань пацієнти були розподілені на 3 групи: 1-а група – зі зниженим трансформуючим фактором росту β1 (ТФР β-1) і нормальним рівнем оксипроліну сечі; 2-а група – з нормальним ТФР β-1 і високим показником оксипроліну сечі; 3-я група – з підвищеним ТФР β-1 і нормальним рівнем оксипроліном сечі.
Результати. У хворих 1-ї групи факторами ризику дестабілізації атеросклеротичної бляшки є ожиріння та частково куріння. Куріння провокує сповільнення анаболічних процесів у СТ – зниженню ТФР β-1. Розвиток коронарних ускладнень хворих 2-ї групи з підвищеним катаболізмом колагену провокують надмірне фізичне навантаження та артеріальна гіпертензія. У хворих 3-ї групи до дестабілізації атеросклеротичної бляшки частіше призводить високий ступінь артеріального тиску та вік понад 65 років.
Заключення. Важливим етапом клінічного обстеження було дослідження стану метаболізму сполучної тканини на основі скринінгового визначення рівня ТФР β-1 та загального оксипроліну сечі.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Імунологічне обстеження хворих на стабільну стенокардію / Є.Х. Заремба, Б.Д. Луцик, В.М. Акімова Темчук та ін. – К., 2003. – 62 с.
Поливода С.Н. Оценка сердечно-сосудистого риска у пациентов с артериальной гипертензией: роль пульсового давления и жесткости крупных артерий / С.Н. Поливода, А.А. Черепок, Р.А. Сычев // Український кардіологічний журнал. – 2003. – No 5. – С. 124–130.
Поливода С.Н. Пульсовое артериальное давление – новый диагностический маркер ремоделирования крупных артерий при гипертонической болезни / С.Н. Поливода, А.А. Черепок, Р.А. Сычев // Серце і судини. – 2003. – No 3. – С. 60–64.
Поливода С.Н. Ремоделирование артериальных сосудов у больных гипертонической болезнью: патофизиологические механизмы формирования и методологические подходы к диагностике / С.Н. Поливода, А.А. Черепок, Р.А. Сычев // Проблемы старения и долголетия. – 2002. – No 3. – С. 334.
Ребров А.П., Воскобой Н.В. Роль воспалительных и инфекционных факторов в развитии атеросклероза // Тер. архив. – 2004. – No 1. – С. 78–81.
Волков В.И. Влияние карведилола на липидный спектр крови и процессы перекисного окисления липидов у больных с постинфарктным кардиосклерозом / В.И. Волков, М.А. Тучинская, С.А. Серик // Український терапевтичний журнал. – 2004. – No 1. – С. 77–79.
Денисюк В.І. Доказова внутрішня медицина / В.І. Денисюк, О.В. Денисюк // Вінниця. – 2011. – С. 926.
Киношенко Е.И. Острый коронарный синдром / Е.И. Киношенко // Новости медицины и фармации. – 2006. – No 13. – С. 8–15.
Поливода С.М. Дисфункція сполучної тканини та патофізіологічний механізм ремоделювання артерій еластичного типу у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / С.М. Поливода, О.О. Черепок, Р.О. Сичов // Український кардіологічний журнал. – 2004. – No 4. – С. 67–71.
Роль β-адреноблокаторів у лікуванні хворих із гострим коронарним синдромом. За матеріалами ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»// Мистецтво лікування. – 2006. – No 10. – С. 33–37.
Губарь Е.Н. Эндотелиальная дисфункция и сердечно сосудистые заболевания / Е.Н. Губарь, А.Г. Мрочек // Лечебное дело. – 2008. – No 1. – С. 23–34.
Ломаковський О.М. Патологічна анатомія стабільних і нестабільних атеросклеротичних уражень коронарних судин при ІХС / О.М. Ломаковський // Український ревматологічний журнал. – 2009. – No 2. – С. 30–34.
Лутай М.И. Атеросклероз: современный взгляд на патогенез / М.И. Лутай // Український кардіологічний журнал. – 2004. – No 1. – С. 22–23.
Лутай М.И. Ведение больных с ишемической болезнью сердца и сопутствующей артериальной гипертензией в Украине. Результаты исследования ПРЕСТИЖ // М.И. Лутай // Укр.кардіологічний журн. – 2011.– No 1. – С. 6–11.
Талаева Т.В. Атеросклероз: многофакторность и системность патогенеза / Т.В. Талаева, В.В. Братусь // Український кардіологічний журнал. – 2007. – No 5. – С. 101–110.
Grainger D.J. TGF-β and atherosclerosis in man /D.J. Grainger // Cardiovascular Research. – 2007. – No 2. – P. 213–222.
Robbie L. Inflammation and Atherothrombosis / L. Robbie, P. Libby // Annals of the New York Academy of Sciences. – 2001. – No 2. – Р. 167–180.
Gnoni G.V. Quercetin inhibits fatty acid and triacylglycerol synthesis in rat liver cells / G.V. Gnoni, G. Paglialonga, L. Siculella // Europan Journal of Clinical Investigation. – 2009. – No 39. – P. 761–768.
Wu G. Proline and hydroxyproline metabolism: implications for animal and human nutrition / G. Wu, F.W. Bazer, R.C. Burghardt, G.A. Johnson // Amino Acids. – 2010. – No 2. – P. 35–45.
Yochimoto T. Flavonoids: potent inhibitors of arachidonate 5-lipoxigenase / T. Yochimoto, M. Furukewe, S. Yomamoto // Biochem. Biophysiol. Res. Comm. – 1983. – Vol. 116, Jsfe 2. – P. 612–614.
