Аналіз показників добового моніторування ЕКГ у пацієнтів похилого віку з артеріальною гіпертензією та фібрилляцією передсердь
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Значна поширеність артеріальної гіпертензії (АГ) визначає її роль як найбільш важливого популяційного фактора ризику розвитку фібриляції передсердь (ФП). Структурне ремоделювання серця – розвиток гіпертрофії лівого шлуночка, погіршення його діастолічного наповнення, збільшення лівого передсердя асоціюється зі збільшенням ризику розвитку передсердних та шлуночкових аритмій.
Мета дослідження: вивчення частоти порушень ритму серця у пацієнтів похилого віку з АГ залежно від постійної або персистуючої форми ФП.
Матеріали та методи. Були обстежені 140 пацієнтів віком 60–74 років. Неускладнена АГ була виявлена у 20 осіб, АГ та персистуюча ФП (персФП) – у 60, АГ та постійна формою ФП (постФП) – у 60 хворих. Усім пацієнтам було проведено холтерівське моніторування ЕКГ та допплерехокардіографію.
Результати. Було встановлено, що у пацієнтів з неускладненою АГ поодинокі шлуночкові екстрасистоли були переважним порушенням ритму. Наявність супутньої ФП асоційоване з наростанням електричної негомогенності міокарда, що найбільш виражено у разі постФП: частота виявлення шлуночкових екстрасистол високих градацій у хворих з неускладненою АГ, персФП і постФП складає 5%, 28% і 62% відповідно. Звертає на себе увагу висока частота реєстрації епізодів подовження cкоригованого інтервалу QT (QTc) у досліджуваній популяції. Так, подовження інтервалу QTс виявлено у 10% хворих з АГ, у 28% – з персФП та у 43% – з постФП. У пацієнтів з постФП встановлено прямий кореляційний зв’язок між дисперсією інтервалу QT (QTd) та парними шлуночковими екстрасистолами (r=0,26; р<0,05) і QTd та груповими шлуночковими екстрасистолами (r=0,25; р<0,05).
Заключення. Структурно функціональні зміни серця у пацієнтів похилого віку з АГ та супутньою ФП пов’язані з електричною не гомогенністю міокарда та асоціюються з наростанням частоти і добової кількості поодиноких шлуночкових екстрасистол та шлуночкових аритмій високих градацій.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Гончарова А.Г., Брагин Л.Х., Воронков Ю.И., Гончаров Н.И. Циркадный индекс – предиктор соматических заболеваний // Технологии живых систем. – 2010. – Т. 7. No 2. – С. 53–55.
Ена Л.М., Кондратюк В.Е., Мудрук И.В. Артериальная гипертензия и нарушения ритма сердца // Украинский кардиологический журнал. – 2011. – No 4. – С. 108–117.
Лебедев Д.С., Михайлов Е.Н. Удлинение интервала QTc у пациентов с фибрилляцией предсердий, выявляемое при холтеровском мониторировании // Анналы аритмологии. – 2007. – Т. 4, No 3. – С. 54–59.
Национальные российские рекомендации по применению методики холтеровского мониторирования в клинической практике // Российский Кардиологический Журнал. – 2014. – Т. 2, No 106. – С. 6–71.
Пустовойтова В.А., Мартивьянова Л.А. Значение продолжительности интервала QT ЭКГ у пациентов с артериальной гипертензией // Вестник Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина. Серия «Медицина». – 2012. – No 23.
Фурман Н.В., Шматова С.С. Клиническое значение удлинения интервалов QT и QTc на фоне приёма лекарственных препаратов // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. – 2013. – T. 9, No 3. – С. 311–315.
ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / European Heart Journal // 2013. – V. 34. – P. 2159–2219.
Houmsse M., Tyler J., Kalbfleisch S. Supraventricular tachycardia causing heart failure // Curr. Opinion. Cardiol. – 2011. – Vol. 26, No 3. – P. 261–269.
January, C.T., Wann, L.S., Alpert, J.S., Calkins, H., Cigarroa, J.E., Cleveland, J.C. et al, 2014 AHA/ACC/HRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation: executive summary A report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on practice guidelines and the Heart Rhythm Society // J. Am. Coll. Cardiol. – 2014. – No 64. – P. 2246–2280.
Saadeh A., Evans S., James M. et al. QTc dispersion and complex ventricular arrhythmias in untreated newly presenting hypertensive patients // J. Hum. Hypertens. – 1999. – Vol. 13. – P. 665–669.
Yildirir A., Batur M.K., Oto A. Hypertension and arrhythmia: blood pressure control and beyond // Europace. – 2002. – Vol. 4. – P. 175–182.
Zhang Y., Post W.S., Dalal D. et al. QT Interval Duration and Mortality Rate. Results From the Third National Health and Nutrition Examination Survey // Arch. Intern. Med. – 2011. – Vol. 171, N 19. – Р. 1727–1733
