Стан кардіогемодинаміки та функції нирок при хронічній серцевій недостатності у хворих з артеріальною гіпертензією і фібриляцією передсердь
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: визначення впливу ірбесартану на кардіогемодинаміку та функціональний стан нирок при хронічній серцевій недостатності (ХСН) зі збереженою систолічною функцією у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) і фібриляцію передсердь (ФП).
Матеріали та методи. Обстежено 31 хворого на ХСН І–ІІІ функціонального класу (ФК) згідно з класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів (NYHA) зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка(ФВ>45%, середня – 61,10 [45,20; 88,00]%) віком від 45 до 85 років (середній вік – 68,63 [45,00;85,00] року).
Результати. Усім хворим проводили ехокардіографічне дослідження серця, тест з 6 хвилинною ходьбою, визначали рівень креатиніну у сироватці крові та обчислювали швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за формулою CKD EPI. Пацієнтам був призначений ірбесартан у дозі 150 мг перорально 1 раз на добу, при недостатньому антигіпертензивному ефекті (АТ>140/90 мм рт.ст.) через 1 тиж дозу препарату збільшували до 300 мг на добу.
Заключення. Лікування ірбесартаном хворих на ХСН зі збереженою систолічною функцією з АГ і ФП сприяло поліпшенню ФК, тесту з 6 хвилинною ходьбою на тлі ефективного контролю артеріального тиску. Препарат мав добру переносимість та безпечність. Погіршення функціонального стану нирок у хворих на ХСН не зумовлювало достовірних змін з боку кардіогемодинаміки. Використання ірбесартану сприяло збільшенню рівня ШКФ з максимально позитивним ефектом у хворих з нирковою недостатністю (ШКФ <60≥30 мл/хв/1,73 м2), у зв’язку з чим ірбесартан може бути препаратом вибору у даної категорії хворих.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Баранова Е.И. Фибрилляция предсердий у больных артериальной гипертензией / Е.И. Баранова // Артериальная гипертензия. – 2011. – Т. 17, No 4. – С. 293–304.
Беленков Ю.Н. Лечение сердечной недостаточности в 21 веке: достижения, вопросы и уроки доказательной медицины / Ю.Н. Беленков, В.Ю. Мареев // Кардиология. – 2008. – No 2. – С. 6–16.
Бут Г. Современные возможности и перспективы применения сартанов в клинической практике / Новости медицины и фармации. – 2012. – No 7 (409).
Гарганеева А.А. Пандемия XXI века: хроническая сердечная недостаточность – бремя современного общества. Эпидемиологические аспекты (обзор литературы) / А.А. Гарганеева, В.А. Бауэр, К.Н. Борель // Сибирский медицинский журнал. – 2014. – Т. 29, No 3. – С. 8–12.
Діагностика та лікування фібриляції передсердь. Рекомендації робочої групи по порушенням серцевого ритму Асоціації кардіологів України [Електронний ресурс]. – К.: ПП ВМБ. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: http://strazhesko.org.ua/upload/2014/02/20/book_ukr_-10-2011-_preview.pdf.
Закирова А.Н. Состояние адгезивной функции эндотелия у больных ишемической болезнью сердца, осложненной хронической сердечной недостаточностью и фибрилляцией предсердий / А.Н. Закирова, Э.Р. Абдюкова, Н.Э. Закирова // Рациональная Фармакотерапия в Кардиологии. – 2013. – No 9 (1). – С. 35–39.
Ингибиторы РААС в нефропротекции. Целесообразна ли комбинация ингибиторов АПФ и БРА? // Medicine Review. – 2008. – No 3 (03). – С. 74–80.
Кобалава Ж.Д. Эффективность кандесартана в лечении сердечной недостаточности: результаты программы CHARM / Ж.Д. Кобалава, Л.Г. Александрия, К.М. Гудков //Клиническая фармакология и терапия. – 2003. – Т. 12, No 5. – С. 28–30.
Коваленко В.М. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих / В.М. Коваленко, М.І. Лутай, Ю.М. Сіренко. – К.: ПП ВМБ, 2007. – 128 с.
Курята О.В. Ліпідний обмін і кардіоваскулярний ризик у хворих на хронічну хворобу нирок / О.В. Курята, Є.О. Фролова. – Дніпропетровськ: Герда, 2013. – 112 с.
Мареев В.Ю. От имени рабочей группы исследования ЭПОХА О ХСН. Сравнительная характеристика больных с ХСН в зависимости от величины ФВ по результатам Российского многоцентрового исследования ЭПОХА О ХСН / В.Ю. Мареев // Сердечная недостаточность. – 2006. – No 7 (4). – С. 164–171.
Митьков В.В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / Митьков В.В., Сандриков В.А. – М.: Видар, 1998. – Т. 5. – 360 с.
Подзолков В.И. Сартаны – преимущества длительного применения / В.И. Подзолков / Кардиология сегодня // 2014. – No 3 (9). – С. 8–9.
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Кардіологія»: Наказ МОЗ України від 03.07.2006 No436. –
К., 2006.
Про затвердження та впровадження медико технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії: Наказ МОЗ України від 24.05.12 No384 – К., 2012
Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Ребров. – М.: Медиа Сфера, 2002. – 312 с.
Рекомендації Асоціації кардіологів України з лікування хронічної серцевої недостатності у дорослих (перегляд 2011) / [Л.Г. Воронков, К.М. Амосова, А.Е. Багрій та ін.]. // Серцева недостатність. – 2011. – No 1. – С. 101–116.
Сартаны в практике врача кардиолога: альтернатива ИАПФ или оптимальный выбор? [Електронний ресурс] // Режим доступа к ресурсу: www.vitamin.com.ua/ru/article/download=81
Фролова Э.Б. Современное представление о хронической сердечной недостаточности / Э.Б. Фролова // Вестник современной клинической медицины. – 2013. – No 2 – С. 87–93.
ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC / P. Ponikowski, A.A. Voors, S.D. Anker [et al.] // Eur. Heart J. – 2016. – Vol. 37. – P. 2129–2200 Eur Heart J. 2016 Jul 14;37(27):2129 200.
Camm A.J. Atrial fibrillation and risk / A.J. Camm // Clin. Cardiol. – 2012. – No35, Suppl. 1. – Р. 1–2.
Guidelines for the management of atrial fibrillation. The Task Forse for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart. J. – 2010. – No 31. – Р. 2369–2429.
Jibrini M.B. Prevention of atrial fibrillation by way of abrogation of the renin angiotensin system: a systematic review and meta analysis / M.B. Jibrini, J. Molnar, R.R. Arora // Am. J. Ther. – 2008. – No 15. – Р. 36–43.
KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease // Kidney Intern. Suppl. – 2013. – Vol. 3, Issue 1. – P. 5–150.
Lуpez Sendуn J. The heart failure epidemic / J.Lуpez Sendуn // Medicographia. – 2011. – Vol. 33. – P. 363–369.
Prevention of atrial fibrillation with angiotensin converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers: a meta analysis / J.S. Healey [et all.]. – J. Am. Coll. Cardiol. – 2005. – No 45. – Р. 1832–1839.
Prospective randomized study comparing amiodarone vs. Amiodarone plus losartan vs. amiodarone plus perindopril for the prevention of atrial fibrillation recurrence in patients with lone paroxysmal atrial fibrillation / Y. Yin [et all.]. – Eur. Heart. J. – 2006. – No 27. – Р. 1841–1846.
