Ефективність терапії гіпертонічної хвороби, коморбідної з синдромом подразненого кишечника
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення ефективності терапії з комбінацією метопрололу і препарату магнію для контролю гіпертонічної хвороби (ГХ), коморбідної з синдромом подразненого кишечника (СПК).
Матеріали та методи. Обстежено 112 хворих ГХ і 22 практично здорових пацієнтів. До основної групи увійшли 52 пацієнта з наявністю СПК, до контрольної – 60 осіб без СПК. У всіх пацієнтів з ГХ крім загальноклінічних обстежень у динаміці вимірювали артеріальний тиск (АТ). Тридцяти хворим проведено добове моніторування АТ (ДМАТ). Концентрації іонізованих магнію і кальцію досліджували у сироватці крові 69 хворих ГХ. У вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами застосовували метопролол. У комплекс терапії 69 хворим було включено препарат магнію протягом 14 днів. Стандартне лікування отримували 43 пацієнта з ГХ.
Результати. Після курсу терапії у всіх хворих ГХ спостерігали позитивну клінічну і лабораторно-інструментальну динаміку. Виявляли нормалізацію АТ за показниками ДМАТ. Коморбідність ГХ і СПК була асоційована з обтяженням перебігу ГХ, гіршою відповіддю на лікування, підтвердженою динамікою цифр клінічного АТ і даних ДМАТ; вимагала комплексного підходу зі збільшенням обсягу і тривалості терапії. При додаванні препарату магнію у схему лікування відбувалося відновлення дефіциту кальцію і магнію. При цьому у хворих з ізольованою ГХ констатували більш низький рівень систолічного АТ, ніж у пацієнтів з коорбідністю ГХ і СПК.
Заключення. Позитивні клінічні зміни на тлі гіпотензивного лікування у комбінації з препаратом магнію реалізовували за рахунок усунення кальцієво магнієвого дефіциту. Корекцію гіпомагніємії і кальцієво- магнієвого співвідношення у хворих на ГХ з СПК необхідно проводити триваліше.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Тарасова В.И. Влияние синдрома раздраженного кишечника на течение гипертонической болезни // Новости медицины и фармации. Гастроэнтерология (тематический выпуск). – 2013. – No 478 – С. 22–24.
Beta blockers for hypertension (Review) / Wiysonge C.S., Bradley H.A., Volmink J. et al. – John Wiley & Sons, Ltd, 2012. – 77 p.
Percy W.H., Kittelsrud J.M., Brunz J.T. Types of adrenoreceptors mediating respones of rabbit gastric muscularis mucosal. Dig. Dis. Sci. 2002. Feb; 47 (2): 356–64.
Мясников И.Л. Исследование механизма усиления сокращений желудка, возникающих при раздражении симпатического ствола: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук: 14.00.17: защищена 29.05.97: утв. 24.10.97 / Мясников Игорь Леонидович. – М., 1997. – 206 с.
Фролькис А.В. Современная фармакотерапия в гастроэнтерологии / Фролькис А.В. – СПб: Спецлит, 2000. – 190 с.
Drossman D.A., Hasler W.L. Rome IV. Functional GI Disorders: Disorders of Gut Brain Interaction. // Gastroenterology. – 2016. – Vol. 150, No 6. – P. 1257–1261.
Wester P.O. Magnesium and blood pressure // j. Mang. Res. – 1995. – No 8 (suppl. 1). – P. 77.
Шилов А.М., Рабинович Ж.Г. Эпидемиологические, патофизиологические и клинические аспекты дефицита магния при артериальной гипертензии // Топ медицина. – 2011. – No 3. – С. 31–33.
