Визначення періодичності проведення диспансерних оглядів дітей шкільного віку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки за допомогою формалізованої моделі
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Сучасний стан здоров’я населення в Україні характеризується як кризовий. У статті наведено обґрунтування періодичності проведення диспансерних оглядів при застосуванні методів математичного моделювання. Гастроентерологічні пацієнти належать до числа тих пацієнтів, які обов’язково повинні проводити диспансерні огляди. Сьогодні існують певні практичні рекомендації щодо періодичності проведення диспансерних оглядів, виходячи з клінічних міркувань. Водночас такі рекомендації не дозволяють визначити кількісний вплив періодичності на ефективність диспансерних оглядів.
Мета дослідження: обґрунтування періодичності проведення диспансерних оглядів для забезпечення максимально можливої працездатності дітей шкільного віку з урахуванням характеристики системи медичного обслуговування, захворювань органів травлення (у тому числі виразковою хворобою дванадцятипалої кишки), частотою звернень за медичною допомогою, тривалості лікування тощо.
Матеріали та методи. Був використаний метод математичного моделювання та метод системного і процесного аналізу.
Результати. Відповідно до програми дослідження вивчено та проаналізовано сучасні математичні моделі, що можуть бути застосовані для опису реальної системи медичного обслуговування. Враховуючи особливості диспансерної системи медичного обслуговування (її формалізованого моделювання) для дітей шкільного віку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, враховані такі основні міркування: 1) медичне обслуговування здійснюється у вигляді обов’язкових диспансерних обстежень через певний час поряд з можливістю самостійного звернення хворих за медичною допомогою у час між диспансерними оглядами; 2) пацієнти в інтервалі між диспансерними обстеженнями не завжди звертаються за медичною допомогою з різних причин; 3) існує певна кількість помилкових звернень за медичною допомогою пацієнтів, яким вона непотрібна; 4) одним з основних чинників, що визначає об’єм як лікувальної, так і диспансерної роботи, є рівень захворювання пацієнтів; 5) важливе значення для визначення періодичності диспансерних обстежень має середня величина інтервалу між захворюваннями; 6) реальний рівень якості медичної діагностики, а саме – своєчасність і точність діагностики у Центрах первинної медико санітарної допомоги (амбулаторіях сімейної медицини), а також у лікарні; 7) часові затрати на відновлення працездатності пацієнтів, а також на обстеження при звертанні за медичною допомогою і під час проведення диспансерних оглядів; 8) більшість з наведених показників має випадковий характер. У статті запропонована формалізована модель медичного обслуговування пацієнтів та показані різні варіанти траєкторії випадкового процесу для моделі.
Заключення. Отримані результати дають можливість лікарям загальної практики–сімейним лікарям оптимізувати організацію медичного забезпечення гастроентерологічних пацієнтів шляхом прогнозування рівня працездатності як одного пацієнта, так і групи пацієнтів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Шекера О.Г. Перспективи збереження та укріплення здоров’я військовослужбовців ЗС України / О.Г. Шекера, П.М. Яблонський // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2008. – No 3. – С. 31–38.
Шекера О.Г. Обґрунтування системи медичного забезпечення Збройних Сил України в умовах впливу соціально-економічних та медико-демографічних чинників. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. – Київ. – 2009. – 555 с.
Шекера О.Г. Формалізована модель функціонування системи медичного обслуговування населення / О.Г. Шекера, П.М. Яблонський, О.О. Шекера, Д.В. Мельник, Х.М. Кухарчук, М.С. Панасенко // Здоров’я суспільства. – 2016. – No 3–4. – С. 130–131.
