Фізіологічна роль гепсидину як центрального регулятора метаболізму заліза (Огляд літератури)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

С В. Видиборець
А. О. Андріяка

Анотація

В останні десятиріччя значно збагатилися знання щодо метаболізму заліза у ссавців. Дослідження у галузі генетики, біохімії і молекулярної біології дозволили встановити та охарактеризувати ряд молекул, що беруть участь у регулюванні гомеостазу заліза. Значний прогрес відбувся після відкриття у 2000 році невеликого пептиду – гепсидину, який, як було доведено, відіграє центральну роль у регуляції метаболізму заліза, а також забезпечує зв’язок між метаболізмом заліза, запаленням і вродженим імунітетом. Гепсидин безпосередньо взаємодіє із феропортином – єдиним відомим експортером заліза у ссавців, який експресується ентероцитами, макрофагами і гепатоцитами. Пряма взаємодія гепсидину з феропортином забезпечує адаптаційні відповіді організму у ситуаціях, що змінюють нормальний гомеостаз заліза (гіпоксія, анемія, дефіцит заліза, перевантаження залізом, запалення).

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Видиборець, С. В., & Андріяка, А. О. (2017). Фізіологічна роль гепсидину як центрального регулятора метаболізму заліза (Огляд літератури). Сімейна Медицина, (1(69), 154–157. https://doi.org/10.30841/2307-5112.1(69).2017.103346
Розділ
Огляд літератури
Біографії авторів

С В. Видиборець, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, м. Київ


А. О. Андріяка, КЗ КОР «Київський обласний онкологічний диспансер»


Посилання

Abboud S., Haile D.J. (2000) A novel mammalian iron#regulated protein involved in intracellular iron metabolism. J. Biol. Chem. vol. 275, no. 19, pp. 906–912.

Anderson G.J., Fraser D.M., McKie A.T., Vulpe C.D., Smith A. (2005) Mechanism of haem and non-haem iron absorption: lessons from inherited disordes of iron metabolism. Bio Metals. – Vol. 18, pp. 339–348.

Andrews N.C. (2004) Anemia of inflammation: the cytokine – hepsidin link. J.Clin.Invest. vol. 113(9), pp. 1251–1253.

Andriiaka A. (2016) Sovremennoje sostojanije i perspektivy primenenija parenteral’nyh preparatov zheleza v klinicheskoj praktike [Current state and prospects of use of parenteral iron preparations in clinical practice] Gematologija. Transfusiologija. Vostochnaja Evropa. vol.2, no.2, pp. 217–226.

Atanasiu V., Manolesku B., Stoian I. (2007) Hepsidin – central regulator of iron metabolism. E.J.Haematol. vol. 78(1), pp. 3–10.

Cannone#Herdaux F., Donovan A., Delaby C., Wang H., Gros P. (2006) Comparative studies of duodenal and macrophage ferroportin proteins. Am. J. Phisiol. Gasrointest. Liver Physiol. vol. 290, pp. G156–163.

Cherukuri S., Potla R., Sarkar J., Nurko S., Harris L.Z., Fox P.L. (2005) Unenspected role of ceruloplasmin in intestinal iron absorption. Cell Metabol. vol. 45, pp. 309–319.

Deicher R., Horl W.H. (2006) New insights into the regulation of iron homeostasis. Eur. J. Clin. Inv. vol. 36, pp. 301–308.

Detivaud L., Nemeth E., Boudjema K. et al. (2005) Hepcidin levels in humans are correlated with hepatic iron stores, hemoglobin levels and hepatic function. Blood. vol. 106 (2), pp. 746–748.

Eisenstein R.S., Blaming K.P. (1996) Iron regulatory proteins, iron responsive elements and iron homeostasis. J. Nutr. vol. 128, pp. 2295–2298.

Fleming R.E., Sly W.S. (2001) Ferroprotein mutation in autosomal dominant hemochromatosis: loss of function, gain in understanding. J. Clin. Inv. vol. 108, pp. 521–522.

Frazer D.M., Wilkins S.J., Becker E.M. et al. (2002) Hepcidin expression inversely correlates with the expression of duodenal iron transporters and iron absorption in rats. Gastroenterology. vol. 123, pp. 835–844.

Hunt J.R., Roughead Z.K. (2000) Adaptation of iron absorption in men consuming diets with high or low iron biovavailability. Amer. J. Clin. Nutr. vol. 71, pp. 94–102.

Hunter H.N., Fulton D.B., Vogel H.J. (2002) The solution structure of human hepcidin, a antibicrobial activity that is involved in iron uptake and hereditary hemochromatosis. J. Biol. Chem. vol. 277, pp. 37597–37603.

Kemna E., Pickkers P., Nemeth E. et al. (2005) Time-course analisis of hepcidin, serum iron and plasma cytokine levels in humans injected with LPS. Blood. vol. 106 (5), pp. 1864–1866.

Kemna E., Tjalsma H., Laarkkers C., Nemeth E., Willems H., Swinkels D. (2005) Novel urine hepsidin assay by mass spectrometry. Blood. vol. 106, pp. 3268–3270.

Khasanova G. R. (2011) Metabolism zheleza u VICH-infizirovanyh pazientov s anemiej [Iron metabolism in HIV-positive patients with anemia] Infekzionnyje bolezni. vol.9, no.1, pp. 11–13.

Kucher E. (2016) O profilaktike zhelezodefizitnych sostojanij u detej [On the prevention of iron states in infants]. Gematologija. Transfusiologija. Vostochnaja Evropa. vol.2, no.1, pp. 166–171.

Leong W., Lonnerdal B. (2004) Hepcidin the recently identified peptide that appears to regulate iron absorption. J. Nutr. vol. 134, pp. 1–4.

Nemeth E., Rivera S., Gabajan V. et al. (2004) IL6 mediates hypoferremia inducing the synthesis of the iron regulatory hormone hepcidin. J. Clin. Inv. vol. 113 (9), pp. 1271–1276.

Nemeth E., Valore E.V., Territo M. et al. (2003) Hepcidin a putative mediator of anemia of inflammation is a type II acute#phase protein. Blood. vol. 101, pp. 2461–2463.

Nicolas G., Bennoun M., Porteu A. et al. (2002) Severe iron deficiency anemia in transgenic mice expressing liver hepcidin. Proc. Nat. Acad. Sci. USA. vol. 99, pp. 4596–4601.

Nicolas G., Chauvet C., Viatte L. et al. (2002) The gene encoding the iron regulatory peptide hepcidin is regulated by anemia, hypoxia and inflammation. J. Clin. Inv. vol. 110, pp. 1037–1044.

Papanikolaou G., Tzilianos M., Christakis J.I. (2005) Hepcidin in iron overload disorders. Blood. vol.10, pp. 4103–4105.

Park C.H., Valore E.V., Waring A.J. et al. (2001) Hepcidin: a urinary antibacterial peptide synthesized in the liver. J. Biol. Chem. vol. 276, pp. 7806–7810.

Pigeon C., Ilyin G., Courselaud B. et al. (2001) A new mouse liverspecific protein homologous to human antibacterial peptid hepcidin is overexpressed during iron overload. J. Biol. Chem. vol. 276, pp. 7811–7819.

Robson K.J. (2004) Hepsidin and its role on iron absorption. Gut. vol. 53, pp. 617–619.

Roy C.N., Enns C.A. (2000) Iron homeostasis: new tales from the crypt. Blood. vol. 96 (13), pp. 4020–4027.

Shayeghi M., Latunde#Dada G.O., Oakhill J.S. et al. (2005) Identification of an intestinal heme transporter. Cell. vol. 122, pp. 789–801.

Vydyborets S. (2015) Korrekzija defizita zheleza: sovremennye aspekty [ Correction of iron deficiency: current aspects] Gematologija. Transfusiologija. Vostochnaja Evropa. no.1 (01), pp. 117–122.

Vydyborets S., Andriiaka A. (2016) Sovremennye prinzipy lechenija anemii u pazientov s onkogematologicheskimi i onkologicheskimi zabolevanijami [Modern strategy to management of anemia in patients with hematologic and solid tumors]. Gematologija. Transfusiologija. Vostochnaja Evropa. vol.2, no.3, pp. 388-396.

Vydyborets S., Gaidukova S. (2015) Sovremennaja taktika diagnostiki i lechenija zhelezodefizitnoj anemii [Modern diagnostic and treatment strategy of iron deficient anemia] Gematologija. Transfusiologija. Vostochnaja Evropa. no.2 (02), pp. 105–121.

Vydyborets S., Sergienko A. (2016) Pobochnye reakziji i oslozhnenija pri primenenii solej zheleza [Complementations and side effect when applying preparations of iron salts] Gematologija. Transfusiologija. Vostochnaja Evropa. vol.2, no.1, pp. 82–92.

Weiss G., Goodnough L.T. (2005) Anemia of chronic disease. N. Engl. J. Med. vol. 352, pp. 1011–1023.

Weinstein D.A. Roy C.N., Fleming M.D. et al. (2002) Inappropriate expression of hepcidin is associated with iron refractory anemia: implications for the anemia of chronic disease. Blood. vol.100, pp. 3776–3781.

Wessling-Resnick M. (2005) Iron Imports. III. Transfer of iron from the mucosa into circulation. Am. J. Phisiol. Gasrointest. Liver Physiol. vol. 289, pp. 631–635.

Yoon D., Pastore Y.D., Divoky V. et al. (2006) Hypoxia-inducible factor-1 deficiency results in dysregulated erythropoiesis signaling and iron homeostasis in mouse. J. Biol. Chem. vol. 281 (35), pp. 25703–25711.