Рентгеноендоваскулярна оклюзія артеріальних судин у лікуванні та профілактиці масивних акушерських кровотеч
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: аналіз даних ефективності методів рентгено-ендоваскулярної оклюзії артеріальних судин у зменшенні післяпологової і післяопераційної крововтрати у пацієнток з передлежанням плаценти.
Матеріали та методи. Проведено вивчення публікацій, які відображають роль і ефективність профілактичного застосування емболізації маткових артерій і тимчасової балонної оклюзії підвздошних артерій у пацієнток з передлежанням і вростанням плаценти, у яких можливі масивні кровотечі.
Результати. Низка дослідників вважають, що профілактична катетеризація і емболізація тазових артерій у жінок з обертанням плаценти вважається безпечним і ефективним методом у запобіганні гістеректомії, і повинна застосовуватися у пацієнток, які бажають зберегти дітородну функцію.
Заключення. Результати проведеного огляду ілюструють безпеку і ефективність ендоваскулярних методів оклюзії маткових і підвздошних артерій, засновані на одиничних клінічних спостереженнях і нерандомізованих дослідженнях з малою вибіркою випадків. У зв’язку з цим для отримання доказової бази доцільно подальше проведення великих багатоцентрових рандомізованих досліджень
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Patacchiola F, D’Alfonso A, Di Fonso A, Di Febbo G, Kaliakoudas D, Carta G. Intrauterine balloon tamponade as management of postpartum haemorrhage and prevention of haemorrhagerelated to low-lying placenta. 2012. Clin. Exp. Obstet. Gynecol. 39(4): 498–9.
Koyama E. Naruse K, Shigetomi H, Sado T, Oi H, Kobayashi H. 2012. Combination of B-Lynch brace suture and uterine artery embolization for atonic bleeding after cesarean section in a patient with placenta previa accreta. J. Obstet. Gynaecol. Res. 38(1): 345–8.
Canonico S, Arduini M, Epicoco G, Luzi G, Arena S, Clerici G, Affronti G. 2013. Placenta previa percreta: a case report of successful management via conservative surgery. Case Rep. Obstet. Gynecol. 2013:702067.
Teixidor Viсas M, Chandraharan E, Moneta MV, Belli AM. 2014. The role of interventional radiology in reducing haemorrhage and hysterectomy following caesarean section for morbidly adherent placenta. Clin. Radiol. 69(8): 345–51.
Maassen MS, Lambers MD, Tutein Nolthenius RP, van der Valk PH, Elgersma OE. 2009. Complications and failure of uterine artery embolisation for intractable postpartum haemorrhage. BJOG: Br. J. Obstet. Gynaecol. 116(1): 55–61.
Yong SP, Cheung KB. 2006. Management of primary postpartum haemorrhage with arterial embolisation in Hong Kong public hospitals. Hong Kong Med. J. 12(6): 437–41.
Wada N, Tachibana D, Nakagawa K, Terada H, Nakano A, Sumi T et al. 2013. Pathological findings in a case of failed uterine artery embolization for placenta previa. Jpn. Clin. Med. 4: 25–8.
Chauleur C, Fanget C, Tourne G, Levy R, Larchez C, Seffert P. 2008. Serious primary postpartum hemorrhage, arterial embolization and future fertility: a retrospective study of 46 cases. Hum. Reprod. 23(7): 1553–9.
Kim TH, Lee HH, Kim JM, Chung SH. 2012. Hysterectomy prevention using the uterine hollow obliterations (HYUN-HO) method for placenta previa. Clin. Exp. Obstet. Gynecol. 39(4): 462–5.
Lynch L, Berchowitz RL. 1993. Maternal serum б-fetoprotein and coagulation profiles after multifetal pregnancy reduction. Am J Obstet Gynecol. 169: 987–990.
Tskhai VB, Ahmetov PK, Brezhnevа NV, Levanova EA. 2015. The Effectiveness of methods of endovascular occlusion of blood vessels in reducing intraoperative blood loss in pregnant women with placenta previa. Obstetrics and gynecology. 10: 5–10
Clausen C, Stensballe J, Albrechtsen CK, Hansen MA, Lönn L, Langhoff#Roos J. 2013. Balloon occlusion of the internal iliac arteries in the multidisciplinary management of placenta percreta. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 92(4): 386–91.
Kotsuji F, Nishijima K, Kurokawa T, Yoshida Y, Sekiya T, Banzai M et al. 2013. Transverse uterine fundal incision for placenta praevia with accreta, involving the entire anterior uterine wall: a case series. BJOG: Br. J. Obstet. Gynaecol. 120(9): 1144–9.
Huang LL, Tang H, Awale R, Zeng ZS, Li FR, Chen Y. 2013. Antepartum embolization in management of labor induction in placenta previa. Clin. Exp. Obstet. Gynecol. 40(3): 454–6.
Portilla D, Hernбndez#Giraldo C, Moreno B, Quijano F, Hoyos LR, Angarita AM, Madero S. 2013. A local hemostatic agent for the management of postpartum hemorrhage due to placenta previa and placenta accreta: a cross#sectional study. Arch. Gynecol. Obstet. 288(3): 543–9.
Momot A, Molchanova I, Tskhay V, Mamaev A. 2012. Pharmacotherapy of massive bleeding as alternative to hysterectomy: In: Al#Hendy A, Sabry M, eds. Hysterectomy. Croatia INTECH; 197–222.
Morales W, Talley T. 1993. Premature rupture of membranes at 25 weeks: А Management dilemma. Am J Obstet Gynecol. Feb;168(2):503–7.
Bremme K, Ostlund E, Almqvist I, Heinonen K, Blombдck M. 1992. Enhanced thrombin generation and fibrinolytic activity in normal pregnancy and the puerperium. Obstet Gynecol. Jul;80(1):132–7.
Kurtser MA, Breslav IYu, Grigoryan AM, Latyshevich OA. 2013. Experience in the use of temporary balloon occlusion of the common iliac arteries in organ#saving operations in patients with placenta accreta. Obstetrics and gynecology. 7: 80–4.
Bodner LJ, Nosher JL, Gribbin C, Siegel RL, Beale S, Scorza W. 2006. Balloon#assisted occlusion of the internal iliac arteries in patients with placenta accreta/percreta. Cardiovasc. Intervent. Radiol. 29(3): 354–61.
Dilauro MD, Dason S, Athreya S. 2012. Prophylactic balloon occlusion of internal iliac arteries in women with placenta accreta: literature review and analysis. Clin. Radiol. 67(6): 515–20.
Minas V, Gul N, Shaw E, Mwenenchanya S. 2015. Prophylactic balloon occlusion of the common iliac arteries for the management of suspected placenta accreta/percreta: conclusions from a short case series. Arch. Gynecol. Obstet. 291(2): 461–5.
Sawada A, Miyashita R, Edanaga M, Yamakage M. 2011. Anesthetic management of caesarean section using common iliac artery balloon occlusion in patients with placenta previa. Masui. 60(12): 1401–4.
Sahin S, Guzin K, Eroрlu M, Kayabasoglu F, Yaюartekin MS. 2014. Emergency peripartum hysterectomy: our 12-year experience. Arch. Gynecol. Obstet. 289(5): 953–8.
Evsen MS, Sak ME., Soydine HE, Nur CF, Mehmet O, Gul T. 2012. Retrospective analysis of placenta accreta: management strategies – evaluation of 41 cases. Ginekol. Pol. 83(7): 501–4.
Poujade O, Daher A, Ballout E, Maoula A, Aflak N, Bougeois B. et al. 2012. Uterine necrosis following pelvic arterial embolisation for postpartum haemorrhage: case report. J. Gynecol. Obstet. Biol. Reprod. 41(6): 584–6.
Abuhamad A. 2013. Morbidly adherent placenta. Semin. Perinatol. 37(5): 359–64.
Francois K, Johnson JM, Harris C. 2003. Is placenta previa more common in multiple gestations? Am. J. Obstet. Gynecol. 188(5): 1226–7.
Аnanth CV, Demissie K, Smulian JC, Vintzileos AM. 2003. Placenta previa in singleton and twin birth in the United States, 1989#1998: a comparison of risk factor profiles and associated condition. Am. J. Obstet. Gynecol. 188(1): 275–81.
Palacios-Jaraquemada JM. 2013. Caesarean section in cases of placenta praevia and accreta. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. 27(2): 221–32.
Matsubara S, Kuwata T, Usui R, Watanabe T, Izumi A, Ohkuchi A. et al. 2013. Important surgical measures and techniques at cesarean hysterectomy for placenta previa accreta. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 92(4): 372–7.
Vinograd A, Wainstock T, Mazor M, Beer#Weisel R, Klaitman V, Dukler D. et al. 2014. Placenta accreta is an independent risk factor for late preterm birth and perinatal mortality. J. Matern. Fetal Neonatal Med. Sep 18: 1–7.
Sumigama S, Itakura A, Ota T, Okada M, Kotani T, Hayakawa H. et al. 2007. Placenta previa increta/percreta in Japan: a retrospective study of ultrasound findings, management and clinical course. J. Obstet. Gynaecol. Res. 33(5): 606-11.
Tikkanen М, Paavonen J, Loukovaara M, Stefanovic V. 2011. Antenatal diagnosis of placenta accreta leads to reduced blood loss. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 90(10): 1140–6.
Chandraharan E, Rao S, Belli AM, Arulkumaran S. 2012. The Triple-P procedure as a conservative surgical alternative to peripartum hysterectomy for placenta percreta. Int. J. Gynaecol. Obstet. 117(2): 191–4.
Descargues G, Douvrin F, Degrй S, Lemoine JP, Marpeau L, Clavier E. 2001. Abnormal placentation and selective embolization of the uterine arteries. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 99(1): 47–52.
Weichert W, Denkert C, Gauruder-Burmester A, Kurzeja R, Hamm B, Dietel M, Kroencke TJ. 2005. Uterine arterial embolization with trisacry gelatin microspheres: a histopathologic evaluation. Am. J. Surg. Pathol. 29(7): 955–61.
Lim HJ, Kim JY, Kim YD, Park JY, Hong JS. 2013. Intraoperative uterine artery embolization without fetal radiation exposure in patients with placenta previa totalis: Two case reports. Obstet. Gynecol. Sci. 56(1): 45–9.
Sopko N. et al. Previa and abnormal placentation: modern approaches to the diagnosis and management of pregnancy. https://www.health-ua.org/
Sabaratnam Arulkumaran, Mahantesh Karoshi et al. 2012. A Comprehensive Textbook of Postpartum Hemorrhage 2nd Edition.
Khasanov AA. 2016. Diagnosis, prevention and organ#preserving methods of delivery of pregnant women with placenta accreta. Kazan medical journal. – Vol. 97, № 4.
Strizhakova AN, Davydova AI. 2009. Obstetrics. A course of lectures: text-book. – 456 p.
