Ефективність терапії хворих на ішемічну хворобу серця з дисбіозом кишечнику при використанні у схемі лікування комбінації пребиотика і пробіотика
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення динаміки параметрів клініко-метаболічного статусу та показників імунозапального гомеостазу у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з дисбіозом (ДБ) кишечнику при використанні у схемі лікування комбінації пре- і пробіотику.
Матеріали та методи. У дослідженні увійшли пацієнти віком від 50 до 65 років, серед яких жінки склали 20%. Хворі на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом, хронічною серцевою недостатністю (ХСН) II функціонального класу (ФК) (NYHA) і ДБ кишечнику 1 і 2 ступеня (n=45) отримували стандартне лікування хронічної ІХС, хворі порівнянної за статтю, віком, ФК ХСН і характером кишкового біоценозу групи (n=57) на тлі стандартного лікування додатково отримували пробіотик (комплекс антибіотикорезистентних молочнокислих бактерій) і пребіотик (лактузо зу). Тривалість спостереження становила 8 тиж. Обстеження було проведено за допомогою антропометричних, загальноклінічних, біохімічних, імуноферментних, ферментативних методів.
Результати. Встановлений більш виражений позитивний вплив лікування із включенням синбіотичної терапії пре- і пробіотиками на клінічний перебіг захворювання, ліпідний обмін, перекисне окислення ліпідів, показники системної запальної відповіді, імунного запалення і чинники антиоксидантного захисту. Доведено, що в умовах початкових стадій ДБ кишечнику синбіотична терапія має виражені протизапальну і антиоксидантну ефекти, про що свідчать статистично значущі зниження рівня у крові С-реактивного білка і збільшення вмісту супероксиддисмутази.
Заключення. При порівнянні ефективності стандартної терапії та стандартної терапії із включенням пре- і пробіотиків було встановлено, що комбінація стандартної і синбіотичної терапії зумовлювала більш виражену позитивну динаміку усіх досліджуваних систем.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Chung H, Pamp SJ, Hill JA, Surana NK, Edelman SM, Troy EB, et al. Gut immune maturation depends on colonization with a host specific microbiota. Cell. 2012;149(7):1578–93.doi: 10.1016/j.cell.2012.04.037.
Успенский Ю.П. Дисбиоз кишечника: клинические и прогностические кластеры метаболического синдрома // Здоровье Казахстана, No 11/42. – 2015.
Ткаченко Е.И. Питание, микробиоценоз и интеллект человека // Е.И. Ткаченко, Ю.П. Успенский. – СПб.: СпецЛит., 2006. – 590 с.
Membrez M, Blancher F, Jaquet M, Bibiloni R, Cani PD, Burcelin RG, et al. Gut microbiota modulation with norfloxacin and ampicillin enhances glucose tolerance in mice. Faseb J. 2008;22(7):2416–26. doi: 10.1096/fj.07–102723.
Campbell KA, Lipinski MJ, Doran AC, Skaflen MD, Fuster V, McNamara CA. Lymphocytes and the adventitial immune response in atherosclerosis.Circ Res 2012, 110: 889–900.
Ussher JR, Lopaschuk GD, Arduini A. Gut microbiota metabolism of L carnitine and cardiovascular risk. Atherosclerosis. 2013; 231(2): 456–61.
Backhed F, Manchester JK, Semenkovich CF, Gordon JI. Mechanisms underlying the resistance to diet induced obesity in germ free mice. Proc Natl Acad Sci U S A. 2007;104(3):979–84. doi: 10.1073/pnas.0605374104.
Андреева И.В. Потенциальные возможности применения пробиотиков в клинической практике / И.В. Андреева // Клиническая микробиология, антимикробная химиотерапия. – 2006. – Т. 8, No 2. – С. 151–172.
Конь И.Я. Пробиотические и кисломолочные продукты в питании детей раннего возраста / И.Я. Конь // Лечащий врач. – 2007. – No 1.
Глушанова Н.А. О биологической и антагонистической активности «сухого» и «жидкого» пробиотика «Narine» / Н.А. Глушанова // Бюллетень Восточно сибирского НЦ СО РАМН. – 2005. – No 1. – С. 130–133.
Харченко Н.В. Дисбактериоз: болезнь или симптомокомплекс?/ Н.В. Харченко. – Інфо медія «Здоров’я України» медичний портал. 27.03.2015.
Кузьменко В.В. Применение пробиотиков при урологических заболеваниях, вызванных Ps. Aeruginosa / В.В. Кузьменко, А.А. Кочеров, Е.В. Черных // Естествознание и гуманизм : сб. науч. работ. – 2006. – Т. 3, No 3. – С. 52.
Кузьменко В.В. Эффективность пробиотиков в лечении больных хроническим калькулезным пиелонефритом / В.В. Кузьменко, А.А. Кочеров, Е.В. Кочерова // Научно медицинский вестник Центрального Черноземья. – 2007. – No 29. – С. 123–126.
Пробиотики и пребиотики / Всемирная гастроэнтерологическая организация (WGO). Практические рекомендации. 2008.
Петров Л.Н. с соавт. Бактериальные пробиотики: биотехнология, клиника, алгоритм выбора / СПб: ФГУП Гос. НИИ ОЧБ. – 2008; с. 31.
Dilmi Bouras A. Assimilation (invitro) ofcholesterolbyyogurtbacteria // Ann. Agric. Environn. Med. – 2006. – No 13 (1). – P. 49–53.
Ellis CL, Bokulich NA, Kalanetra KM, Mirmiran M, Elumalai J, Haapanen L, et al. Probiotic administration in congenital heart disease: a pilot study. J Perinatol: Off J Calif Perinat Assoc. 2013; 33(9): 691–7.
Белоусова Е.А. Возможности лактолулозы в коррекции нарушений кишечной микрофлоры / Е.А. Белоусова, Н.А. Морозова // Фарматека. – 2008. – No 1.
Щербова З.Р. Немедикаментозные методы коррекции дисбиоза кишечника в компенсации нарушения липидного обмена: Дис. ... канд. мед. наук З.Р. Щербова – М., 2014.
Бондаренко В.М. Стабилизирующее действие метаболитного пробиотика хилак форте на нормальную микрофлору кишечника / В.М. Бондаренко // Фарматека. – 2005. – No 1. – С. 36–43.
Урсова Н.И. Базовые функции кишечной микрофлоры и формирование микробиоценоза у детей // Практика педиатра. – 2006. – No 3. – С. 54–56.
Haahtela T, Holgate S, Pawankar R, Akdis CA, Benjaponpitak S, Caraballo L, et al. The biodiversity hypothesis and allergic disease: world allergy organization position statement. World Allergy Organ J.2013;6(1):3. doi: 10.1186/1939-4551-6-3.
Wu X, Ma C, Han L, Nawaz M, Gao F, Zhang X, et al. Molecular charcterisation of the faecal microbiota in patients with type II diabetes. Curr Microbiol. 2010;61(1):69–78.
Gan XT, Ettinger G, Huang CX, Burton JP, Haist JV, Rajapurohitam V, et al. Probiotic administration attenuates myocardial hypertrophy and heart failure after myocardial infarction in the rat. Circ Heart Fail.2014;7(3):491–9.
ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // European Heart Journal Advance Access published June 8, 2016 (Page 2 of 85).
Харченко Н.В., Черненко В.В, Янковский Д.С., Дымент Г.С. Роль кишечной микрофлоры в развитии хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта // Журнал практичного лікаря. – 2003. – No 4. – С. 20–27.
