Вплив варіабельності артеріального тиску на функціональний нирковий резерв при есенціальній артеріальній гіпертензії І стадії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті наведено результати вивчення впливу варіабельності артеріального тиску (АТ) на функціональний нирковий резерв (ФНР) у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) І стадії.
Мета дослідження: визначення впливу варіабельності АТ на показники функціонального стану нирок при ЕАГ І стадії.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 50 пацієнтів. В основну групу увійшли 30 пацієнтів із встановленим діагнозом есенціальної артеріальної гіпертензії І стадії згідно з діагностичними критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я / Міжнародного товариства з артеріальної гіпертензії (ВООЗ/МТАГ 2003 р.) та Наказу МОЗ України No 384 від 24.05.2012 р. (середня тривалість ЕАГ 3,5±0,5 року, жінок – 12 (40%), чоловіків – 18 (60%), середній вік – 44,6±1,78 року). У контрольну групу увійшли 20 практично здорових осіб (жінок – 11 (55%), чоловіків – 9 (45%), середній вік – 41,1±1,96 року). Критерії виключення: симптоматична артеріальна гіпертензія, клапанні вади серця, порушення ритму, хронічна серцева не достатність, хронічна хвороба нирок, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця. Пацієнти основної групи не отримували антигіпертензивну терапію. Усім пацієнтам проводили наступні обстеження: клінічний огляд, загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження крові (загальний білок, сечовина, креатинін, глюкоза, ліпідограма); добовий моніторинг АТ (ДМАТ), ЕКГ, Ехо-КГ та УЗД сонних артерій, офтальмоскопія; визначення функціонального ниркового резерву (ФНР) за методикою водно-сольового навантаження (згідно патенту України No 42860). ДМАТ проводили на моніторі ABPM 50 (Великобританія, 2015). Результати були проаналізовані за допомогою програмного забезпечення АВРМ50.
Результати. Під час оцінювання варіабельності АТ отримано, що у пацієнтів основної групи спостерігається порушення варіабельності АТ у вигляді перевищення її верхніх граничних значень. Щодо осіб групи контролю показник варіабельності САТ і ДАТ був статистично достовірно вищим на 74,34% (p<0,001) та на 76,74 % (p<0,001) відповідно. Пацієнти основної групи були розподілені за показником ступеню нічного зниження АТ (СНСАТ, СНДАТ або добовий індекс (ДІ)): «dipper» – 6 осіб (20%), «non dipper» – 12 осіб (40%), «over dipper» – 9 осіб (30%), «night peaker» – 3 особи (10%). В основній групі ФНР склав 14,16±3,86%, а в групі контролю – 34,04±9,63% (р<0,001). Найменший показник ФНР визначено у пацієнтів основної групи з нічним підвищенням АТ (night peaker) та з недостатнім нічним зниженням АТ (non dipper). За результатами даних середніх значень ВарСАТ і ВарДАТ день/ніч 12 (40%) осіб з ЕАГ І стадією мали граничну ступінь варіабельність, а 18 (60%) – високу. За високого ступеня варіабельності ФНР був достовірно зниженим у порівнянні з групою контролю.
Заключення.
- В осіб з ЕАГ І стадії ФНР (14,16±3,86%) достовірно знижений у порівнянні з практично здоровими особами (34,04±10,63%), р<0,001.
- Несприятливий профіль нічного АТ («non dipper», «night peaker») спостерігається у 50% хворих з ЕАГ І стадії.
- Максимальне зниження ФНР у хворих основної групи виявлено у підгрупах з нічним профілем АТ «non dipper» (9,42±3,87%), та «night peaker» (5,56±3,24%).
- У хворих на ЕАГ І стадії з граничною варіабельністю САТ і ДАТ спостерігається збережений ФНР, а при високій варіабельності – його зниження.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Гоженко А.І. Пат. No 42860 Україна, МПК (2009) А61В 5/20. Спосіб визначення функціонального ниркового резерву / Гоженко А.І., Хамініч А.В., Лебедєва Т.Л.
Наказ МОЗ України No 384 від 24.05.2012 «Про затвердження та впровадження медико технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії«: Офіційний сайт [Електронний ресурс] // Міністерство охорони здоров’я України. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua
Н. Абу Шихаб. Варіабельність артеріального тиску та особливості ремоделювання міокарду лівого шлуночка у хворих з гіпертонічною хворобою: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. – 2006. – С. 22 (8).
Стародубова А.В., Копелев А.А. Суточное мониторирование артериального давления //Лечебное дело. – 2010. – No 1.
Guidelines Committee. 2003 World Health Organization (WHO) /International Society of Hypertension (ISH) statement on management of hypertension // J. Hypertens. 2003; 21: 1983–1992.
Hansen TW, Thijs L, Li Y, Boggia J, Kikuya M, Bjorklund Bodegard K, Richart T, Ohkubo T, Jeppesen J, Torp Pedersen C et al. Prognostic value of reading to reading blood pressure variability over 24 hours in 8938 subjects from 11 populations. Hypertension. 2010;55(4):1049–57.
Kala R., Fyhrquist F., Eisalo A. Diurnal variation of plasma angiotensin II in man Scand J Clin Lab Invest, 31 (1973), pp. 363–365
Kawasaki T., Ueno M., Uezono K. et al. Differences and similarities among circadian characteristics of plasma renin activity in healthy young women in Japan and the United States Am J Med, 68 (1980), pp. 91–96
Shimada K. et al. Guidelines for the clinical use of 24 hour ambulatory blood pressure monitoring (ABPM)(JCS 2010): digest version //Circulation journal: official journal of the Japanese Circulation Society. – 2012. – Т. 76, No 2. – С. 508–519.
Ozkayar N, Dede F., Akyel F et al. Relationship between blood pressure varэability and renal activity of the renin angiotensin system J Hum Hypertens, 30 (2016), pp. 297–302.
Parati G., Ochoa J.E., Bilo G. Blood pressure variability, cardiovascular risk, and risk for renal disease progression //Current hypertension reports. – 2012. – Т. 14, No 5. – С. 421–431.
Redon J. The importance of 24 hour ambulatory blood pressure monitoring in patients at risk of cardiovascular events //High Blood Pressure & Cardiovascular Prevention. – 2013. – Т. 20, No 1. – С. 13–18.
Verdecchia P. et al. Ambulatory blood pressure. An independent predictor of prognosis in essential hypertension //Hypertension. – 1994. – Т. 24, No 6. – С. 793–801.
Velasquez M. T. et al. Ambulatory Blood Pressure in Chronic Kidney Disease: Ready for prime time? //Kidney International Reports. – 2016.
World Health Organization International Society of Hypertension Guidelines for the Management of Hypertension. Guidelines Subcommittee // J. Hypertens. 1999; 17: 151–183.
ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // Eur. Heart J. – 2013. –Vol. 34 (28). – P. 2159–2219.
