Оцінювання серцево-судинного ризику у пацієнтів без дисліпідемії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Оцінювання тільки традиційних факторів ризику (ФР) не завжди точно відображає ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ), особливо це стосується пацієнтів без дисліпідемії (ДЛП).
Мета дослідження: визначення найбільш вагомих факторів ризику гострих форм ішемічної хвороби серця (ІХС) у пацієнтів без ДЛП та удосконалення прогнозування виникнення серцево-судинних ускладнень у даних пацієнтів.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 104 особи (середній вік – 51,17±1,06 року), які були розподілені на дві групи: 1 а група – 66 пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС), 2 а група (порівняння) – 38 осіб без діагностованої ІХС. Усім пацієнтам було додатково проведено визначення С реактивного білка (СРБ), фібриногену (ФГ) у сироватці крові та ультразвукове дослідження сонних артерій з визначенням товщини комплексу інтима-медіа (ТКІМ) та наявності атерослеротичної бляшки (АБ).
Результати. При багатофакторному аналізі серед пацієнтів 1-ї групи були визначені найбільш вагомі додаткові ФР, що впливають на розвиток ГКС (ТКІМ, наявність АБ, рівень СРБ). Значення ТКІМ було покладено в основу розрахунків для прогнозування форми ГКС. Шляхом математичного моделювання була виведена формула прогнозування виникнення певної форми ГКС у осіб без ДЛП, на основі якої був розроблений алгоритм оцінки серцево-судинного ризику (ССР) без ДЛП.
Заключення. Запропонований спосіб прогнозування серцево-судинних ускладнень та алгоритм оцінки ССР у осіб без ДЛП дозволяють вдосконалити систему оцінки ССР, що важливо для проведення своєчасної профілактики ССЗ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бадейникова К.К. Определение ранних маркеров атеросклероза у мужчин с различным уровнем риска развития сердечно сосудистых осложнений / Бадейникова К.К., Мазаев А.П., Тогузова З.А., Мамедов М.Н., Дидигова Р.Т. // Кардиология. – 2014. – No 6 (54). – С. 35–39.
Карташова А. Субклинический атеросклероз. Что мы можем сделать на этом этапе? / Карташова А. // Medicine Review. – 2008. – No 3 (03). – С. 22–26.
Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний: популяционная стратегия и индивидуализированные программы (на основе Европейских рекомендаций по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний в клинической практике 2012). – К.: МОРИОН, 2013.
Fitchett DH. Risk stratification and selection for statin therapy: going beyond Framingham / Fitchett DH, Mancini GB, Gregoire J et al. // Can J Cardiol. – 2014. – No 30 (6). – P. 667–670.
Weber LA. Cardiovascular Imaging for the Primary Prevention of Atherosclerotic Cardiovascular Disease Events / Weber LA, Cheezum MK, Reese JM et al. // Curr Cardiovasc Imaging Rep. – 2015. – No 8 (9). – P. 36.
Zuo G. Correlation between brachial ankle pulse wave velocity, carotid artery intima media thickness, ankle brachial index, and the severity of coronary lesions / Zuo G, Zhang M, Jia X et al. // Cell Biochem Biophys. – 2014. – No 70 (2). – P. 1205–1211.
