Нейропротективна терапія у хворих на хронічну ішемію мозку
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності тіоцетаму щодо впливу на стан когнітивних функцій у хворих на хронічну ішемію мозку (ХІМ) за даними нейропсихологічного тестування та нейрофізіологічного дослідження когнітивного викликаного потенціалу (КВП) Р300.
Матеріали та методи. Обстежено 60 пацієнтів із дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) І, ІІ та ІІІ стадій (35 жінок та 25 чоловіків) у віці від 37 до 73 років (середній вік – 54,70±7,71 року) з використанням нейропсихологічних, інструментальних та статистичних методів. Хворі залежно від схеми лікування були розподілені на 2 групи: основну (n=30) та контрольну (n=30). Пацієнтам основної групи на фоні базисної терапії застосовували тіоцетам у дозі 20,0 мл внутрішньовенно крапельно 10 днів, потім тіоцетам форте по 1 таблетці тричі на день протягом 30 днів; хворі контрольної групи отримували лікування згідно з клінічним протоколом, але без застосування тіоцетаму. Пацієнти із ДЕ обох груп (основна та контрольна) були обстежені тричі – на початку лікування, через 10 днів та через 1 міс.
Результати. Після курсового застосування тіоцетаму у хворих на ХІМ достовірно зменшилась кількість скарг на: зниження працездатності (р=0,001) і концентрації уваги та пам’яті (р=0,003), швидку стомлюваність (р=0,003), запаморочення (р=0,003) та похитування під час ходьби (р=0,004), головний біль (р=0,004), порушення сну (р=0,013), тривожність (р=0,023), дратівливість (р=0,041). У пацієнтів, у комплексному лікування яких застосовували тіоцетам, значно покращилися когнітивні функції та психоемоційний стан. Так, статистично значуще збільшилися загальні сумарні бали за шкалою МОСА (р<0,001), батареєю тестів на лобну дисфункцію (р<0,01), тестом малювання годинника (р<0,01), проте зменшилися – за шкалою депресії Бека (р<0,001) та тестом тривожності Спілбергера (р<0,001). Після лікування тіоцетамом хворих на ХІМ встановлено достовірне скорочення латентного періоду КВП Р300 за Фрідманом (р): F3<0,0001; F4=0,003; Fz=0,008; C3<0,0001; C4=0,008; Cz=0,0002; P3=0,0003; P4=0,03; Pz=0,01.
Заключення. Застосування нейропротективного препарату тіоцетам у хворих на ХІМ значно покращувало їхні когнітивні функції та психоемоційний стан, що підтверджено даними комплексного нейропсихологічного тестування, та позитивно впливало на тривалість латентного періоду КВП Р300 – за результатом нейрофізіологічного дослідження.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бачинська Н.Ю. Клініко-нейропсихологічна та нейрофізіологічна ефективність препарату Проноран у хворих похилого віку з синдромом помірних когнітивних порушень / Н.Ю. Бачинська, І.Ф. Рожелюк, В.О. Холін та ін. // Міжнародний неврологічний журнал. – 2013. – No 4 (58). – С. 41–48.
Беленичев И.Ф. Нейропротекция и нейропластичность / И.Ф. Беленичев, В.И. Черний, Е.А. Нагорная и др. – К.: Логос, 2015. – 512 с.
Васильєва Н.В. Оцінка ефективності тіоцетаму у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію / Н.В. Васильєва, І.І. Білоус, О.Б. Яремчук, О.О. Жуковський // Вісник наукових досліджень. – 2011. – No 4. – С. 138–139.
Гнездицкий В.В. Атлас по вызванным потенциалам мозга (практическое руководство, основанное на анализе конкретных клинических наблюдений) / В.В. Гнездицкий. – Иваново: Изд.-полиграф. комплекс «ПресСто», 2011. – 532 с.
Гнездицкий В.В. Вызванные потенциалы в клинической практике. – М.: Медпресс-информ, 2003. – С. 112–130.
Григорова И.А. Оценка функционального состояния мозга по показателям когнитивных вызванных потенциалов Р300 и акустических вызванных потенциалов у больных, перенесших полушарный ишемический инсульт / И.А. Григорова, Е.Е. Гелетка, О.А. Тесленко // Укр. неврол. журн. – 2013. – No 2 (27). – С. 34–38.
Дзяк Л.А., Сирко А.Г. Дозозависимая эффективность Тиоцетама в лечении дисциркуляторной энцефалопатии II стадии вследствие атеросклероза сосудов головного мозга // Международный неврологический журнал. – 2007. – No 5 (15). – С. 104–110.
Захаров В.В., Громова Д.О. Диагностика и лечение хронической недостаточности мозгового кровообращения // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия. – 2015. – No 2. – С. 48–54.
Козелкин А.А. Динамика когнитивных расстройств у больных с хронической недостаточностью мозгового кровообращения на фоне комплексного лечения с применением препарата Тиоцетам / А.А. Козелкин, С.А. Козелкина, А.Н. Черкез // Международный неврологический журнал. – 2006. – No 5 (9). – С. 57–60.
Мищенко Т.С. Тиоцетам в лечении больных с ишемическим инсультом / Т.С. Мищенко, И.В. Здесенко, В.Н. Мищенко / Международный неврологический журнал. – 2015. – No 1 (71). – С. 33–41.
Чекман И.С. Доклиническое изучение специфической активности потенциальных нейропротективных препаратов / И.С. Чекман, Ю.И. Губский, И.Ф. Беленичев. – К.: ГФЦ МЗ Украины, 2010. – 81 с.
Яхно Н.Н. Когнитивные расстройства в неврологической клинике // Неврологический журнал. – 2006. – Т. 11. – Приложение No 1. – С. 4–12.
Barnes D.S. Depressive symptoms, vascular disease, and mild cognitive impairment: findings from the Cardiovascular Health Study / D.S. Barnes, G.S. Alexopoulos, O.L. Lopezetal.// Arch. Gen. Psychiatry. – 2006. – Vol. 63 (3). – R 273–279.
National Institute of Mental Health: 12 – CGI. Clinical Global Impression // ECDEU Assesment Manual for Psychopharmacology. Rev. Ed. Rockville / ed. Guyo W. – Maryland, 1976. – P. 217–222.
Polich J., Kok A. Cognitive and biological determinants of P300 an integrative review // Biol. Psychol. – 1995. – V. 41. – P. 103–146.
