Корекція факторів серцево-судинного ризику у хворих на цукровий діабет 2-го типу

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: тра 20, 2016
DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.2(64).2016.102382
Ключові слова:
цукровий діабет 2 го типу, фактори серцево судинного ризику, С реактивний білок, сечова кислота, аторвастатин, лозартан,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Л. В. Хіміон
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
М. О. Рибицька
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Анотація

Проблема корекції факторів ризику (ФР) серцево-судинних захворювань (ССЗ), у тому числі таких, як C-реактивний білок (CРБ) та сечова кислота (СК), у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу є особливо актуальною у сучасній сімейній медицині. Мета дослідження - визначення ефективності та безпеки застосування аторвастатину та лозартану для корекції рівня CРБ та СК у сироватці крові як ФР ССЗ у хворих на ЦД 2-го типу. Проаналізовано дані 112-ти хворих на ЦД 2-го типу (52 жінки і 60 чоловіків, середній вік 52,0 (48,0 - 59,8) року) на наявність ФР ССЗ, динаміку протягом 6 міс систолічного артеріального тиску, біохімічних показників крові (ліпідограма, високочутливий CРБ, СК). Статистичний аналіз проведений за допомогою IBM SPSS Statistics 20. У ході дослідження пацієнтів було розподілено на 2 групи: 1-а група - 31 пацієнт із дисліпідемією та рівнем CРБ у сироватці крові більше 3,0 мг/л, жим було призначено аторвастатин у дозі 10 - 20 мг на добу, 2-а група - 20 хворих із гіпертонічною хворобою та рівнем СК у сироватці крові більше 300,0 мкмоль/л, яким було призначено лозартан у дозі 100 мг на добу. Через 6 міс виявлено: у разі вживання аторвастатину рівень CРБ знизився в середньому на 33,0 %, і 64,5 % хворих досягли рівня CРБ менше 3,0 мг/л, а у разі терапії лозартаном рівень СК знизився в середньому на 29,0 %, і 60,0 % пацієнтів досягли рівня СК у сироватці крові менше 300 мкмоль/л. Заключения: завджи своїм плейотропним ефектом аторвастатин зменшує кількість CРБ, а лозартан - рівень СК у сироватці крові у хворих на ЦД 2-го типу. Зазначене потребує подальшого вивчення з метою удосконалення.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Хіміон, Л. В., & Рибицька, М. О. (2016). Корекція факторів серцево-судинного ризику у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Сімейна Медицина, (2(64), 90–92. https://doi.org/10.30841/2307-5112.2(64).2016.102382
Номер
№ 2(64) (2016)
Розділ
Кардіологія
Авторське право (c) 2020 Л. В. Хіміон, М. О. Рибицька

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

Л. В. Хіміон, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

L.V. Khimion

М. О. Рибицька, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

M.O. Rybytska

Посилання

Ендокринологія: Підручник / [Єфімов А.С., Боднар П.М., Большова Зубковська О.В. та ін.]; під ред. А.С. Єфімова. – К.: Вища школа, 2004. – С. 181–204.

Соломенчук .М. Можливості інкретинової терапії у лікуванні цукрового діабету 2-го типу: (міжрегіональне засідання членів Української діабетологічної асоціації та Турецької ендокринологічної асоціації) [Електронний ресурс] / Т.М. Соломенчук, Б.М. Маньковський // Український медичний часопис. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http: //www. umj. com. ua/ article/60722/mozhlivosti-inkretinovoi-terapii-u-likuvanni-cukrovogo-diabetu-2-go-tipu.

Defining and reporting hypoglycemia in diabetes. A report from the American Diabetes Association Workgroup on Hypoglycemia // Diabetes Care. – 2005. – Vol. 28, No. 5. – Р. 1245–1249..

Mora S. The clinical utility of High sensitivity C reactive protein in Cardiovascular disease and the potential implication of JUPITER on Current practice / Mora S, et al. // Guidelines clinical chemistry. – 2009. – Vol. 55. – P. 2219–2228..

Ridker P.M. C reactive protein, the metabolic syndrome, and risk of incident cardiovascular events: an 8 year follow up of 14719 initially healthy Am women. / Ridker P.M., Buring J.E., Cook N.R., Rifai N. // Circulation. – 2003. – Vol. 107. – Р. 391–397..

Cannon CP. Intensive versus Moderate Lipid Lowering with Statins after Acute Coronary Syndromes / Cannon CP, et al. // The New England Journal of Medicine. – 2004. – Vol. 350 (15). – Р. 1495–1504..

Farmer JA. Clinical Trials and Surrogate End Points: Lessons From the ENHANCE Trial / John Alan Farmer // Future Lipidology. – 2008. – Vol. 3 (4). – Р. 353–357..

Liebson PR. PROVE IT and REVERSAL [Електронний ресурс] / Philip R. Liebson et al. // Prev Cardiol. – 2004. – Vol. 7 (3). – Режим доступу до ресурсу: http://www.med-scape.com/viewarticle/484048.

Ioachimescu AG. Serum uric acid is an independent predictor of all cause mortality in patients at high risk of cardiovascular disease: a preventive cardiology information system (PreCIS) database cohort study / Ioachimescu A.G., Brennan D.M., Hoar B.M. et al. // Arthritis Rheum. – 2008. – Vol. 58, No. 2. – P. 623–30..

Lehto S. Serum uric acid is a strong predictor of stroke in patients with non–insulin dependent diabetes mellitus. / Lehto S, Niskanen L, Rönnemaa T, Laakso M. еt al. // Stroke. – 1998. – Vol. 29. – Р. 635–639..

Naritomi H. Efficacy and safety of long term losartan therapy demonstrated by a prospective observational study in Japanese patients with hypertension: The Japan Hypertension Evaluation with Angiotensin II Antagonist Losartan Therapy (J HEALTH) study / Naritomi H., Fujita T., Ito S., Ogihara T. et al. // Hypertens. Res. – 2008. – Vol. 31, No. 2. – Р. 295–304..