Ефективність застосування препарату Неокардил для регуляції когнітивної дисфункції у хворих з факторами ризику серцево судинних захворювань

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

М. М. Долженко
О. О. Нудченко
С. З. Лурье
Я. С. Дьяченко
К. С. Фарадж
К. А. Каминская
А. Я. Базилевич

Анотація

Мета дослідження: оцінка ефективності впливу комбінованого фітопрепарату Неокардил на когнітивні функції хворих з факторами ризику серцево-судинних захворювань на поліклінічному етапі надання медичної допомоги.

Матеріали та методи. Обстежені дві групи пацієнтів з артеріаль ною гіпертензією, цукровим діабетом і дисліпідемією. Хворі основної групи (n=100) отримували препарат Неокардил протягом 2 міс та рекомендації щодо гіпоглікемічної, гіполіпідемічної дієти і фізичних навантажень. Пацієнти контрольної групи (n=100) – такі самі рекомендації, але без застосування препарату Неокардил. Хворим проводили офісне і домашнє вимірювання рівня артеріального тиску, дослідження за шкалами Бека, HARS, HDRS, CAH, MMSE, HeartQol. Стан хворих оцінювали до початку терапії і на 60-й день лікування.

Результати. Більшість пацієнтів основної групи досягли цільового рівня артеріального тиску 140/90 мм рт.ст. Застосування препарату Неокардил було асоційоване з достовірним покращенням орієнтації, перцептивно гностичної функції, сумарного загального показника когнітивної продуктивності. Кількість пацієнтів з помірними когнітив ними порушеннями зменшилась на 60%: з 10% – до лікування, до 4% – після. Відмічено зниження кількості балів за шкалою тривоги HARS, шкалами депресії HADS і Бека. В основній групі збільшилась кількість балів за опитувальником HeartQol, який відображає якість життя пацієнтів. За шкалою самооцінки САН було зазначено підвищення балів оцінки загального самопочуття, активності і настрою.

Заключення. Застосування препарату Неокардил асоційоване з достовірним покращенням якості життя, підвищенням когнітив ної продуктивності, зниженням і нормалізацією показників триво ги і депресії, а також з підвищенням частоти досягнення цільових значень артеріального тиску.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Долженко, М. М., Нудченко, О. О., Лурье, С. З., Дьяченко, Я. С., Фарадж, К. С., Каминская, К. А., & Базилевич, А. Я. (2016). Ефективність застосування препарату Неокардил для регуляції когнітивної дисфункції у хворих з факторами ризику серцево судинних захворювань. Сімейна Медицина, (2(64), 71–76. https://doi.org/10.30841/2307-5112.2(64).2016.102281
Розділ
Кардіологія
Біографії авторів

М. М. Долженко, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

M.N. Dolzhenko

О. О. Нудченко, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

S.A. Nudchenko

С. З. Лурье, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

S.Z. Lurie

Я. С. Дьяченко, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

J.S. Dyachenko

К. С. Фарадж, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

K.S. Faradj

К. А. Каминская, Львівський обласний клінічний діагностичний центр

K.A. Kaminska

А. Я. Базилевич, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

A.J. Bazilevich

Посилання

Cooney M.T., Kotseva K., Dudina A., et al. Determinants of risk factor control in subjects with coronary heart disease: a report from the EUROASPIRE III investigators // European Journal of Preventive Cardiology. – 2013. – Vol. 20. – P. 4686–691.

Kotseva K., Wood D., De Backer G., et al. EUROASPIRE III. Management of cardiovascular risk factors in asymptomatic high risk patients in general practice: cross sectional survey in 12 European countries // European Journal of Preventive Cardiology. – 2010. – Vol. 17. – P. 5530–540.

Kotseva K., Wood D., De Backer G., et al. Use and effects of cardiac rehabilitation in patients with coronary heart disease: results from the EUROASPIRE III survey // European Journal of Preventive Cardiology. – 2013. – Vol. 20. – P. 5817–826.

Gyberg V., Kotseva K., Dallongeville J., et al. Does pharmacologic treatment in patients with established coronary artery disease and diabetes fulfil guideline recommended targets? A report from the EUROASPIRE III cross sectional study // European Journal of Preventive Cardiology. – April 1, 2014. 2047487314529353.

Pajak A., Jankowski P., Kotseva K. Depression, anxiety, and risk factor control in patients after hospitalization for coronary heart disease: the EUROASPIRE III Study // European Journal of Preventive Cardiology April. – 2013. – Vol. 20. – Р. 2331–340.

Смулевич А.Б. Депрессии в общей медицине / Руководство для врачей. – М.: Мед. информ. агентство, 2001. – 256 с.

Amit J. Shah et al. Sex and Age Differences in the Association of Depression With Obstructive Coronary Artery Disease and Adverse Cardiovascular Events./ J Am Heart Assoc. 2014 Jun; 3(3): e000741.

Sokoreli I, de Vries JJG, Riistama JM, et al. Depression as an independent risk factor for all cause mortality in heart failure patients. Heart Failure Congress 2015; May 23, 2015; Seville, Spain. Abstract P320.

Meg L., Chen D., Yang Y. et al. Depression increases risk of hypertension incidence: a meta analyses of prospective cohort study// Journal of Hypertension. – 2012. – Vol. 30. – P. 842–851.

World medical association declaration of Helsinki. Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects. – WMA, 2004 (Хельсинская декларация всемирной медицинской ассоциации. Этические принципы для медицинских исследований с привлечением человека в качестве субъекта испытания. – WMA, 2004).

European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts)European Heart Journal (2012) 33, 1635–1701.

Коваленко В.М., О.Г. Несукай, М.М. Долженко, І.М. Горбась. Превентивна кардіологія: імплементація міжнародних рекомендацій в Україні. – К., 2015. – 104 с.