Стенозуюче атеросклеротичне ураження каротид у хворих на цукровий діабет 2-го типу: найбільш значущі фактори ризику
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Значна поширеність атеросклерозу та його ускладнень у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу визначає необхідність в подальших дослідженнях існуючих факторів ризику (ФР).
Мета дослідження: визначити найбільш значущі ФР розвитку стенозувального атеросклеротичного ураження сонних артерій (СА) у хворих на ЦД 2-го типу.
Матеріали та методи. Проводився кореляційний аналіз між сурогатними маркерами атеросклерозу (товщина комплексу інтима–медіа (ТКІМ), наявність атеросклеротичних бляшок (АБ), відсоток стенозу СА) та середніми показниками систолічного артеріального тиску (САТ), індексу маси тіла (ІМТ), емоційного стану пацієнтів за шкалою тривоги і депресії (HADRS), ліпідограми, HbA1c, високочутливого С-реактивного білка (вчСРБ), сечової кислоти (СК) у сироватці крові в динаміці протягом 5 років у 145 хворих на ЦД 2-го типу (середній вік – 53,0 (49,0–60,5) року). Статистичний аналіз проведений за допомогою IBM SPSS Statistics 20.
Результати. Виявлений прямий зв’язок середньої сили між ТКІМ і середніми показниками САТ (r=0,38), вчСРБ (r=0,41), СК (r=0,40), HbA1c (r=0,44), загального холестерину (ЗХС) (r=0,40), ХС ЛПНЩ (r=0,41), кількістю балів за HADRS (r=0,40). Відсоток стенозу просвіту СА мав прямий зв’язок середньої сили з середніми рівнями вчСРБ (r=0,41), HbA1c (r=0,42), ЗХС (r=0,37), ХС ЛПНЩ (r=0,32). Частота виявлення АБ в просвіті СА збільшувалася в 3 рази при середніх показниках за період спостереження вчСРБ>3,0 мг/л (χ2 (1)=29,9, ц=0,454; ВР=3,62 (ДІ:1,91–6,84), в 2 рази при HbA1c>8,5% (χ2 (1)=7,9, φ=0,259; ВР=2,50 (ДІ:1,13–2,98) та ЗХС>4,5 ммоль/л (χ2(1)=9,3, φ=0,253; ВР=2,51 (ДІ:1,15–5,46), в 1,5 разу – у пацієнтів з ХС ЛПНЩ>2,6 ммоль/л ( χ2(1)=4,3, φ=0,272; ВР=1,67 (ДІ:1,0–2,99).
Висновок. Найбільш значущі ФР розвитку стенозувального атеросклеротичного ураження каротид: вчСРБ>3,0 мг/л, HbA1c>8,5%, ЗХС>4,5 ммоль/л, ХС ЛПНЩ>2,6 ммоль/л, СК>300 мкмоль/л, САТ>140 мм рт.ст., більше 11 балів за шкалою HADRS та ІМТ>25 кг/м2.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Zubkova ST, Tronko ND. 2006. Heart in endocrine diseases. Kyiv: Library practitioner: 12–98.
Gaisenok OV, Deev AD, Mazaev VP, et al. 2012. The role of the known risk factors as predictors of detection atherosclerotic lesion of coronary and carotid arteries. Preventive medicine. 15(2):30.
Meisinger C., Koenig W., Baumert J., Doring A. 2008. Uric Acid Levels Are Associated With All-Cause and Cardiovascular Disease Mortality Independent of Systemic Inflammation in Men From the General Population. The MONICA/KORA Cohort Study. Arteriosclerosis, Thrombosis and Vascular Biology. 28:1186–92.
Philip E Cryer. 2005, May. Defining and reporting hypoglycemia in diabetes. A report from the American Diabetes Association Workgroup on Hypoglycemia. Diabetes Care. 28(5):1245–49.
Lorenz MW, Markus HS, Bots ML, et al. 2007. Prediction of clinical cardiovascular events with carotid intimamedia thickness: a systematic review and metaanalysis. Circulation. 115(4):459–67.
Stein JL, Korcarz CE. 2008. American Society of Echocardoigraphy Carotid Intima-Media Thickness Task Force. Journal of the American Society of Echocardiography. 21:93–111.
Spence JD, DJA Jenkins, J Davignon, et al. 2012. Egg yolk consumption and carotid plaque [Electronic resource]. Atherosclerosis. Access to the website: http://www.medicine.mcgill.ca/epidemiology/hanley/tmp/Applications/EggyolkPlaqueSmoking.pdf