Особливості перебігу та лікування артеріальної гіпертензії у поєднанні з хронічною ішемічною хворобою серця у хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Аналіз епідеміологічних даних свідчить, що поширеність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) в Україні становить 11,1% та зростає зі збільшенням віку респондентів, що призводить до зміни структури клінічної картини та домінуванню позастравохідних проявів захворювання.
Мета дослідження: вивчення особливості перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) у поєднанні з хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС) у пацієнтів з ГЕРХ. Установити зв’язок наявності гастроезофагеального рефлюксу з можливими клінічними проявами ІХС (порушення ритму і частоти ішемічних епізодів за даними добового моніторингу ЕКГ, біль у грудній клітці) і показниками артеріального тиску (АТ) і його лабільністю.
Матеріали та методи. У рамках фрагмента дослідження було обстежено 50 пацієнтів з АГ І–ІІ ст. у поєднанні з хронічною ІХС. Методи обстеження: антропометричне, біохімічне дослідження крові, амбулаторне моніторування АТ, добове моніторування ЕКГ, ЕГДС, ЕхоКГ, тестування за GerdQ.
Результати. Коморбідність АГ і хронічної ІХС та ГЕРХ асоціюється з більшою частотою абдомінального типу ожиріння і метаболічного синдрому, що збільшує рівень кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з ГЕРХ. Наявність ГЕРХ у пацієнтів з АГ на тлі хронічної ІХС зумовлює збільшення частоти і тяжкості порушень ритму. У пацієнтів на тлі ГЕРХ частіше спостерігається фібриляція передсердь. При супутній ГЕРХ у пацієнтів з ІХС достовірно більша частота і тривалість ішемічних епізодів. Коморбідність з ГЕРХ погіршує перебіг АГ, характеризується більш високими показниками САТ і ДАТ у нічний час і високою варіабельністю САТ і ДАТ протягом доби.
Заключення. Наявність ГЕРХ у хворих з АГ і ІХС асоціюється із більш важкими клінічними проявами основного захворювання і тому може розцінюватися як ускладнювальний ІХС- і АГ-фактор.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бабак М.О. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба в поєднанні з ожирінням: клініко-патогенетичні особливості, епідеміологічний аналіз та прогнозування перебігу: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.02 «внутрішні хвороби» / М.О. Бабак. – Луганськ, 2011. – 27 с.
Беленков Ю.Н. Ишемическая болезнь сердца и рефлюкс-эзофагит: сложности дифференциальной диагностики и лечения больных / Ю.Н. Беленков, Е.В. Привалова, А.О. Юсупова, М.В. Кожевникова // Медицина неотложных состояний. – 2012. – No 1 (40). – С. 13–19.
Бондаренко Е.Ю. Гастроэзофагеальная болезнь у больных с метаболическим синдромом / Е.Ю. Бондаренко, Л.А. Звенигородская, Б.З. Чикунова, С.Г. Хомерики // Клин. геронт. – 2007. – Т. 13, No 1. – С. 18–21.
Звенигородская Л.А. Особенности течения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у пожилых больных с сопутствующей ишемической болезнью сердца / Л.А. Звенигородская, Ю.В. Таранченко // Тер. Архив. – 2006. – Т. 78, No 2. – С. 42–45.
Клінічні рекомендації з артеріальної гіпертензії Європейського товариства гіпертензії (ESH) та Європейського товариства кардіологів (ESC) 2013 року / [Науковий редактор перекладу Сіренко Ю.М.] // Артеріальна гіпертензія. – 2013. – No 4 (30). – 160 с.
Козлова И.В. Гастоэзофагеальный рефлюкс и степень эзофагита у больных ИБС: влияние на показатели реполяризации и вариабельности сердечного ритма / И.В. Козлова, С.В. Логинов, Ю.Г. Шварц // Клиническая Медицина. – 2004. – No 9. – С. 20–34.
Лазебник Л.Б. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь у людей пожилоговозраста / Л.Б. Лазебник, Ю.В. Васильев, А.Э. Лычкова, А.А. Машарва // Клин. геронт. – 2007. – No 1. – С. 38–49.
Лікування стабільної стенокардії. Методичні рекомендації / [Лутай М.І., Волков В.І., Коваль О.А. та ін.]; під ред. М.І. Лутая. – К.: ННЦ «Інститут кардіології ім. Стражеска» НАМНУ, 2012. – 28 с.
Онучина Е.В. Проспективное пятилетние наблюдение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у лиц пожилого и старческого возраста / Е.В. Онучина, В.В. Цуканов // Клиническая геронтология. – 2010. – No 1–2. – С. 34–38.
Хлынова О.В. Состояние сердечно-сосудистой системы у больных гастроезофагеальной рефлюксной болезнью по данным длительного ЭКГ и АД-мониторирования / О.В. Хлынова, А.В. Туев, Л.В. Кокаровцева // ГОУ ВПО «ПГМА им. акад. Е.А. Вагнера» Росздрава, г. Пермь, Россия. – С. 1–7.
Хухліна О.С. Особливості клініки та спільні ланки патогенезу ішемічної хвороби серця та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби / О.С. Хухліна, С.В. Вірста, І.В. Трефаненко // Клін. та експеримент. патологія. – 2011. – No 2. – С. 151–154.
Щербинина М.Б. Кардиальные проявления гастроезофагэальной рефлюксной болезни: тактика ведения пациентов / М.Б. Щербинина, И.Я. Будзак // Сучасна гастроентерологія. – 2008. – No 2 (40). – С. 34–39.
El-Serag H.B. Obesity increases oesophageal acid exposure / H.B. El-Serag, G.A. Ergun, J. Pandolfino, Fitzgerald S., T. Tran // Gut. – 2007. – Vol. 56. – P. 749–755.
Festi D. Bodyweight, lifestyle, dietaryhabitsandgastroesophagealrefluxdisease / D. Festi, E. Scaioli, F. Baldi, A. Vestito at al. // WorldJournalof Gastroenterology. – 2009. – Vol. 15. – P. 1690–1701.
Friedenberg F.K. The association between gastroesophageal reflux disease and obesity/ F.K. Friedenberg, M. Xanthopoulos, G.D. Foster //Am. J. Gastroenterol. – 2008. – Vol. 103. – P. 2111–2122.
Frye J.W. Extraesophageal GERD /J.W. Frye, M.F. Vaezi // Gastroenterol. Clin. North Am. – 2008. – Vol. 37. – P. 845–858.
Hampel H. Meta-analysis: obesity and the risk for gastroesophageal reflux disease and its complications / H. Hampel, N.S. Abraham, H.B. El-Serag //Ann. Intern. Med. – 2005. – Vol. 143. – P. 199–211.
Jonasson C. Validation of the Gerd Qquestionnaire for diagnosis of gastrooesophageal reflux disease /C. Jonasson, B. Wernersson, D.A. Hoffatal // Aliment Pharmacol Ther. – 2013. – Vol. 37. – P. 564–572.
Jones R. Development of the GerdQ, a tool for the diagnosis and management of gastrooesophageal reflux disease in primery care /R. Jones, O. Junghard, I. Dent at al. // Alim. Pharmacol. And Therapeutics. – 2009. – Vol. 30. – Р. 1030–1038.
Kunz J.S. Is there a link between gastroesophageal reflux disease and atrial fibrillation? / J.S. Kunz, B. Hemann, J. Edvin Atwood et al. // Clin. Cardiol. – 2009. – Vol. 32, No 10. – Р. 584–587.
Nocon M. Association of body mass index with heartburn, regurgitation and esophagitis: result of the Progression of Gastroesophageal Reflux Disease stady / М. Nocon, J. Labenz, D. Jaspersen et al. // J. Gastroenterol.Hepatol. – 2007. – Vol. 22. – P. 1728–1731.
Rey E. Association between weight gain and symptoms of gastroesophageal reflux in the general population / E. Rey, C. Moreno-Elola-Olaso, F.R. Artalejo, G.R. Lockeet al. //Am. J.Gastroenterol. – 2006. –Vol. 101. – P. 229–233.
Roman C. Atrial fibrillation in patients with gastroesophagel reflux disease: A comprehensive review / C. Roman, S. Bruley des Varannes, L. Muresan, A. Picos at al. // World Journal of Gastroenterology. –2014. – Vol. 20. – P. 9592–9599.
Stein D.J. The association of body mass index with Barrett’s oesophagus / D.J. Stein, H.B. El- Serag, J. Kuezynskietal. // Aliment PharmacolTher. – 2005. – Vol. 22. – P. 1005–1010.
Valagapudi P. Atrial fibrillation and acid reflux disease / P. Velagapudi, M. Turagam, M. Leal, A. Kocheril // ClinCardiol. – 2012. – Vol. 35. – P. 1180–1186.
Watanabe S. Metabolic syndrome and gastrointestinal diseases / S. Watanabe, M. Hojo, A. Nagahara // Am. J. Gastroenterol. – 2007. – Vol. 42. – P. 267–274.
Zavala-Gonzales M. Validation and Diagnostic Usefulness of Gastroesophageal Reflux Disease Questionnaire in a Primary Care Level in Mexico / M. Zavala-Gonzales, A. Azamar-Jacome, A. Meixueiro-Daza, Ade la Medina // Journal of Neurogastroenterology and Motility. – 2014. – Vol. 20. – P. 475–482.
