Нові підходи до діагностики та лікування харчової алергії
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті наведені дані дослідження ефективності антигістамінних препаратів у діагностиці та лікуванні харчової алергії за наявності мінорних та мажорних алерген-специфічних компонентів. Існує алгоритм діагностики харчової алергії – це збір анамнезу, виконання шкірних прик-тестів, визначення специфічних IgE, молекулярна діагностика алергії (метод ImmunoCAP® Phadia). За допомогою молекулярної діагностики здійснюється диференціальна діагностика харчової алергії до головних компонентів алергенів їди та перехресної алергії між пилком рослин та їжею, білками тварин та їжею тощо. Це має велике значення для можливого призначення специфічної імунотерапії у випадку перехресної алергії з пилком рослин. При наявності більшості мажорних алергенів показана алерген-специфічна імунотерапія при використанні антигістамінних препаратів. При наявності більшості мінорних алергенів протипоказано проведення алерген-специфічної імунотерапії та рекомендована лише конкретна антигістамінна терапія. Для зменшення запального алергійного процесу у хворих із ХА ми рекомендуємо відповідне лікування як з діагностованими мажорними алергенами (алерген-специфічна імунотерапія в комплексі із Фенкаролом та Гістафеном), так і з мінорними алергенами (Фенкарол та Гістафен).
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бажора Ю.І. Клінічна імунологія // Одеський державний медичний університет. – Одеса, 2000. – 384 с.
Белозеров Е.С. Болезни иммунной системы. – Элиста: АПП «Джангар», 2005. – 267 с.
Алергологія / За ред. д-ра мед. наук, проф. Л.В. Кузнецової. – К., 2008. – 365 с.
Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г.Н. Дранник. – К.: Полиграф Плюс. – 3-е изд., 2006. – 482 с.
Драннік Г.М. Клінічна імунологія та алергологія. – К.: Здоров’я, 2006. – С. 772–779.
Иммунология и аллергология /Под ред. А.А. Воробьева, А.С. Быкова, А.В. Караулова. – М.: Практическая медицина, 2006. – 288 с.
Клінічна імунологія та алергологія. – Навч. посібник (за ред. Член-кор. АМНУ, д-ра мед. наук, проф. О.М. Біловола, д-ра мед. наук, проф. П.Г. Кравчуна, д-ра мед. наук, проф. В.Д. Бабаджана, д-ра мед. наук, проф. Л.В. Кузнецової). – Харків: Гриф, 2011. – 550 с.
Клінічна та лабораторна імунологія. – Національний підручник / За загальною ред. д-ра мед. наук, проф. Л.В. Кузнецової, д-ра мед. наук, проф. В.Д. Бабаджана, д-ра мед. наук, проф. В.М. Фролова. – К.: ООО «Полиграф плюс», 2012. – 922 с.
Кузнецова Л.В. Алгоритм відбору пацієнтів для алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ). Методичні рекомендації (85.11/213.11). // Л.В. Кузнецова, О.П. Назаренко, В.М. Фролов, Л.С. Осипова, А.М. Пілецький, Л.І. Романюк, Г.І. Назаренко – К., 2011. – 31 с.



