The effectiveness of the vasonate and entrop in the treatment of hepatic encephalopathy in the complex therapy of patients with toxic hepatitis
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Abstract
The aim of the study. To establish the efficacy of meldonium (vasonate) and phenylpyracetam (entrop) in the complex therapy of hepatic encephalopathy in patients with acute toxic hepatitis.
Material and methods of research. 64 patients with toxic hepatitis were examined. The examined patients (48 persons) who were diagnosed with TH of the 1 and 2 stages of HE were divided into 2 representative groups. The control group of patients (20 people) received the traditional therapy of TH complicated by HE: infusion therapy with detoxification solutions (reosorbilact, reamberine, hepazole neo), gipoamoneiemic hepatoprotector (hepa-merc) therapy, lactulose, enterosorption, plasmapheresis No3. The main group (28 persons), in addition to adequate detoxification, hypoammonemic therapy, received the drug Maldonium (vazonate) at a dose of 1000 mg/day intravenously for 10 days with the transition to enteral administration of the vazonate 500 mg/day for 20 days, and аlso, the preparation phenylpyracetam (entrop) 100 mg daily in the morning for 30 days. The study of subjective and objective status was conducted daily. Investigation of biochemical parameters of the functional state of the liver, ultrasonographic examination of the liver and assessment of the neurological status were carried out before treatment, on the 15th day of treatment, after the treatment and 1 month after treatment.
Results. Complex therapy with the use of, apart from basic,, meldonium and phenylpyraсetam has proved to be an effective treatment for patients with TH and manifestations of HE. There was also observed a significant positive dynamics of clinical manifestations of HE with a decrease in cognitive impairment, depression, improvement of the psycho-emotional state, elimination of motor disorders in patients with TH, as evidenced by the positive dynamics of the comprehensive neuropsychometric testing and EEG-study.
Conclusion. The use of meldonium (vazonat) and phenylpyraсetam (entrop) during the month is an effective means of pathogenetic ther apy for patients with toxic hepatitis and hepatic encephalopathy.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors retain the copyright and grant the journal the first publication of original scientific articles under the Creative Commons Attribution 4.0 International License, which allows others to distribute work with acknowledgment of authorship and first publication in this journal.
References
Бачинская Н.Ю., Холин В.А., Полетаева К.Н. Особенности применения препарата Энтроп при синдроме умеренных когнитивных нарушений // Укр. неврол. журнал. – 2009. – No 1. – С. 87–96.
Богомолов П.О., Петраков А.В. Коррекция печеночной энцефалопатии: патофизиологические основы применения пребиотиков // Consilium medicim. – 2006. – No 7. – С. 42–47.
Бородин В.И., Куликова Т.Ю., Бочкарев В.К., Файзуллоев А.З., Будтуева Ф.С. Новые возможности ноотропной терапии астенических расстройств // Психиатрия и психофармакотерапия. – 2006. – Т. 8, No 6. – C. 27–31.
Кардашевская Л.И., Михайличенко Е.С. Влияние мельдония (Вазопро) на безболевую ишемию миокарда у больных с хронической ишемической болезнью сердца // Кровообіг та гемостаз. – 2013. – No 2. – С. 52–57.
Кропотов Ю.Д. Количественная ЭЭГ, когнитивные вызванные потенциалы мозга человека и нейротерапия: пер. с англ. Донецк: Изд. Заславский А.Ю., 2010. – 512 с.
Кузнецова С.М. Дисциркуляторная энцефалопатия в вопросах и ответах: практикум для специалистов // Здоров’я України. – 2010. – No 11–12 (240–241). – С. 66.
Курята А.А., Караванская И.Л. Современная роль корректоров метаболизма на примере мельдония при лечении хронических форм сердечно-сосудистых заболеваний // Новости медицины и фармации. – 2012. – No 19 (436).
Марута Н.А., Панько Т.В. Особенности диагностики и терапии тревожных расстройств невротического и органического генеза // Укр. вісник психоневрол. – 2013. – Т. 21, Вип. 1 (74). – С. 75–82.
Михайлов Б.В., Вітенко І.С., Сердюк О.І. Експериментально-психологічне дослідження в загальній практиці – сімейній медицині: навч. посібник для лікарів-інтернів і лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти / За ред. Б. В. Михайлова. – 4-е вид. Х.: ХМАПО, 2013. – 146 с.
Михайлов Б.В., Кудинова Е.И., Коршняк Е.В. Эффективность препарата Фенилпирацетам (Энтроп) в лечении больных астеническим синдромом невротического и органического (посттравматического) генеза // Укр. вісник психоневрол. – 2014. – Т. 22, Вип. 3 (80). – С. 164–170.
Полунина Т.Е., Маев И.В. Печеночная энцефалопатия. Алгоритм дифференциальной диагностики и тактика ведения // Здоров’я України. – 2010. – No 2. – С. 21.
Радченко В.Г., Суворов А.Н., Тетерина Л.А. Латентная печеночная энцефалопатия: возможности терапии. Материалы 12-го Международного Славяно-Балтийского научного форума «Санкт-Петербург – Гастро 2010». Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. – 2010. – No 2–3 (261). – С. 77–78.
Русин В.І., Сірчак Є.С., Івачевський М.М., Петричко О.І. Визначення нейропсихічних порушень у хворих на цироз печінки із проявами печінкової енцефалопатії та методи їх корекції // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». – 2011. – Вип. 40. – С. 137–144.
Самогальська О.Є. Ефективність використання комбінованих ноотропних препаратів у лікуванні печінкової енцефалопапатії // Новости медицины и фармации. – 2007. – No 17 (224).
Сірчак Є.С., Москаль О.М., Архій Е.Й. Сучасні підходи до діагностики та лікування печінкової енцефалопатії у хворих на цироз печінки // Новости медицины и фармации: Гастроэнтерология. – 2012. – No 419.
Харченко Н.В., Анохіна Г.А., Опанасюк Н.Д. Печінкова енцефалопатія: особливості медикаментозного та дієтичного лікування // Сучасна гастроентерол. – 2010. – No 6 (56). С. 68–72.
Хухліна О.С., Дрозд В.Ю. Оптимізація лікування неалкогольного стеатогепатиту у хворих на ожиріння та ішемічну хворобу серця // Ліки України. – 2016. – No 9 (205). – С. 46–52.
Чистик Т. Метаболическая цитопротекция мельдонием (Метамакс): сегодняшний день и новые перспективы // Новости мед. и фармации. – 2015. – No 10 (543). – С. 3–4.
Чеботарьова Л.Л., Муравський А.В., Солонович О.С. Ефективність використання препарату ентроп у лікуванні астенії в пацієнтів, які перенесли черепно-мозкову травму // Міжнар. неврол. журнал. – 2016. – No7 (85). – С. 7–12.
Amodio P., Bemeur C., Butterworth R., Cordoba J., Kata A., Montagnese S. The nutritional management of hepatic encephalopathy in patients with cirrhosis: ISHEN practice guidelines. Hepatology. – 2013. – Vol. 58. – P. 325–336.
Bajaj J.S., Wade J.B., Gibson D.P., Heuman D.M., Thacker L.R., Sterling R.K. The multi dimensional burden of cirrhosis and hepatic encephalopathy on patients and care givers. Am. J. Gastroenterol, 2011. – Vol. 106. – P. 1646–1653.
Bénichou C. Criteria of druginduced liver disorders. Report of an international consensus meeting. J. Hepatol. – 1990. – Vol. 11, No 2. – Р. 272–276.
Cordoba J. New assessment of hepatic encephalopathy. J. Hepatol. – 2011. – Vol. 54. – P. 1030–1040.
Danan G., Teschke R. RUCAM in Drug and Herb Induced Liver Injury: The Update. Int. J. Mol. Sci. – 2015. – Vol. 17, No 1. pii: E14. doi: 10.3390/ijms17010014.
Garcia Tsao G. Cirrhosis and its sequelae. In: Goldman L, Schafer AI, eds. Goldman’s Cecil Medicine. 25th ed. Philadelphia, PA: Elsevier Saunders; 2016. Сhap. 153.
Gluud L.L., Dam G., Borre M., Les I., Cordoba J., Marchesini G. Lactulose, rifaximin or branched chain amino acids for hepatic encephalopathy: what is the evidence? Metab. Brain Dis. – 2013. – Vol. 28. – P. 221–225.
Gluud L.L., Dam G., Borre M., Les I., Cordoba J., Marchesini G. Oral branched chain aminoacids have a beneficial effect on manifestations of hepatic encephalopathy in a systematic review with metaanalyses of randomized controlled trials. J. Nutr. – 2013. – Vol. 143. – P. 1263–1268.
Kang D.Y. Pathologic features of toxic and drug induced liver injury. Korean J. Hepatol. – 2004. – No 10 (Suppl1). – Р. 19–29.
Kaplan P.W., Rossetti A.O. EEG patterns and imaging correlations in encephalopathy: encephalopathy part II. J. Clin. Neurophysiol. – 2011. – Vol. 28. – P. 233–251.
Lauridsen M.M., Thiele M., Kimer N., Vilstrup H. The continuous reaction times method for diagnosing, grading, and monitoring minimal / covert hepatic encephalopathy. Metab. Brain Dis. – 2013. – Vol. 28. – P. 231–234.
Leise M.D., Poterucha J.J., Kamath P.S., Kim W.R. Management of hepatic encephalopathy in the hospital Mayo Clin. Proc. – 2014. – Vol. 89, No 2. – Р. 241–253.
Lockwood A.H. Blood ammonia levels and hepatic encephalopathy. Metab. Brain Dis. – 2004. – Vol. 19. – P. 345–349.
Marchesini G., Marzocchi R., Noia M., Bianchi G. Branched-chain amino acid supplementation in patients with liver diseases. J. Nutr. – 2005. – Vol. 135 (6 Suppl). – P. 1596S–1601S.
Mittal V.V., Sharma B.C., Sharma P., Sarin S.K. A randomized controlled trial comparing lactulose, probiotics, and L-ornithine L-aspartate in treatment of minimal hepatic encephalopathy. Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. – 2011. – Vol. 23. – P. 725–732.
Navarro V.J., Senior J.R. Drug related hepatotoxicity. N. Engl. J. Med. – 2006. – Vol. 354. – P. 731–739.
Ndraha S., Hasan I., Simadibrata M. The effect of L-ornithine L-aspartate and branch-chain amino acids on encephalopathy and nutritional status in liver cirrhosis with malnutrition. Acta Med. Indones. 2011. – Vol. 43. – P. 18–22.
Nevah M.I., Fallon M.B. Hepatic encephalopathy, hepatorenal syndrome, hepatopumonary syndrome and systemic complications of liver disease. In: Feldman M., Friedman L.S., Brandt L.J., eds. Sleisenger & Fordtran’s Gastrointestinal and Liver Disease. 10th ed. Philadelphia, PA: Elsevier Saunders, 2016. – Сhap. 94.
Poordad F.F. Review article: the burden of hepatic encephalopathy. Aliment. Pharmacol. Ther. – 2007. – Vol. 25 (Suppl 1). – P. 3–9.
Randolph C., Hilsabeck R., Kato A., Kharbanda P., Li Y.Y., Mapelli D. Neuropsychological assessment of hepatic encephalopathy: ISHEN practice guidelines. Liver Int. 2009. – Vol. 29. – P. 629–635.
Teschke R., Eickhoff A., Schulze J. Drug– and Herb Induced Liver Injury in Clinical and Translational Hepatology: Causality Assessment Methods, Quo Vadis? J. Clin. Transl. Hepatol. – 2013. – Vol. 1, No 1. – Р. 59–74.
Teschke R., Wolff A., Frenzel C., Schwarzenboeck A., Schulze J., Eickhoff A. Drug and herb induced liver injury: Council for International Organizations of Medical Sciences scale for causality assessment. World J. Hepatol. – 2014. – Vol. 6, No 1. Р. 17–32.
Ventura Cots M., Arranz J.A., Simon Talero M., Torrens M., Blanco A., Riudor E. Safety of ornithine phenylacetate in cirrhotic decompensated patients: an open label, dose escalating, single cohort study. J. Clin. Gastroenterol. – 2013. – Vol. 47. P. 881–887.
Vilstrup H., Amodio P., Bajaj J., Cordoba J., Ferenci P., Mullen K.D., Weissenborn K., Wong Ph. Hepatic Encephalopathy in Chronic Liver Disease: 2014 Practice Guideline by AASLD and EASL. – 2014. – 70 p.
