Коррекция нейрогуморальных и психоэмоциональных расстройств у больных со стабильной ишемической болезнью сердца и артериальной гипертензией: адаптационные возможности препарата Ноофен®

Т. М. Соломенчук, О. В. Восух

Аннотация


Цель исследования: изучение эффективности и переносимости Ноофена® в комплексе стандартного лечения пациентов со стабильными формами ишемической болезни сердца (ИБС) в сочетании с артериальной гипертензией (АГ) на основе анализа динамики их клинического течения, показателей суточного мониторирования АД (СМАД) и уровня суточного кортизола.

Материалы и методы. Обследованы 58 пациентов с установленной стабильной ИБС и АГ, средний возраст – 59,4±2,05 года. В I группу вошли пациенты, которые получали стандартную терапию АГ+ИБС, во II группу – пациенты, которые на фоне стандартного лечения получали Ноофен® («Олайнфарм», Латвия) 250 мг три раза в сутки. В начале исследования и через 12 нед всем пациентам проводили СМАД; осуществляли оценку психоэмоционального статуса по скрининговой шкале тревоги и депрессии HADS и теста Спилберга–Ханина; определяли наличие когнитивных расстройств с помощью тестов Лурии, MMSE и FAB; выявляли уровень суточного кортизола в плазме и основные показатели липидного и углеводного обмена.

Результаты. Большинство больных со стабильными формами ИБС и АГ, у которых выявлены тревожно-депрессивные расстройства (ТДР), в основном не достигали оптимального контроля основных параметров АД. Применение Ноофена® в комплексном лечении больных со стабильной ИБС и АГ с выявленными ТДР в течение 12 нед сопровождается достоверным снижением у них проявлений тревоги и депрессии, улучшением уровня суточного кортизола и контроля средних уровней суточного, дневного и ночного АД, коррекции циркадного ритма АД и снижению вариабельности АД, связанных с проявлениями ТДР.

Заключение. Применение Ноофена® в комплексе терапии ишемической болезни сердца и артериальной гипертензии позволит повысить адаптационные свойства организма и уменьшить развитие нежелательных сердечно-сосудистых событий у пациентов с сопутствующими тревожно-депрессивными расстройствами.

Ключевые слова


стабильные формы ишемической болезни сердца; тревожно-депрессивные расстройства; артериальная гипертензия; кортизол; Ноофен®

Полный текст:

PDF (Українська)

Литература


Долженко М.Н. Депрессивные и тревожные расстройства в кардиологии: возможности комбинированной терапии антидепрессантом и антигипоксантом // Международный неврологический журнал. – 2013. – № 5. – С. 152–160.

Фуштей І.М., Філімонова І.В., Сідь Є.В. Оптимізація лікування стрес-індукованої ішемії міокарда у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями // Кровообіг та гемостаз. – 2014. – № 3–4. – С. 41–46.

Погосова Г.В. Сучасні підходи до діагностики та лікування депресивних розладів в загально медичній практиці // Серцево-судинна терапія та профілактика. – 2007. – № 1. – С. 1–24.

Pajqk A., Jankowski P., Kotseva K. Depression, anxiety, and risk factor control in patients after hospitalization for coronary heart disease: the EUROASPIRE III Study //Eur. J. Prevent. Cardiol. – 2013. – Vol. 20. – P. 2331–2340. https://doi.org/10.1177/2047487312441724

Blumenthal J.A. Depression as a risk factor for mortality after coronary artery bypass surgery // Lancet. – 2003. – Vol. 352. – P. 604–609. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(03)14190-6

Sheps D.S., Sheffield D. Depression Anxiety, and the Cardiovascular System: The Cardiologist’s Perspective // J. Clin. Psychiatry. – 2001. – № 62, suppl. 8. – P. 12–16.

Hanssen T.A. Anxiety and depression after acute myocardial infarction: an 18-month follow-up study with repeated measures and comparison with a reference population // Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. – 2009. – Vol. 16 (6). – P. 651–659. https://doi.org/10.1097/HJR.0b013e32832e4206

Time rate of blood pressure variation is associated with impaired renal function in hypertensive patients / E. Manios, G. Tsagalis, G. Tsivgoulis et al. // J. Hypertens. – 2009. – Vol. 27, № 11. – P. 2244–2248. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e328330a94f

Qiu C., Winblad B., Fratiglioni L. The age-dependent relation of blood pressure to cognitive function and dementia // Lancet Neurol. – 2005. – Vol. 4, № 8. – P. 487–499. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(05)70141-1

Корнацький В.М., Мороз Д.М. Вплив тривоги та депресії на якість життя пацієнтів із серцево-судинною патологією // Буковинський медичний вісник. – 2015. – Т. 19, № 4. – C. 84–88.

Bambauer K.Z. Using the Hospital Anxiety and Depression Scale to screen for depression in cardiac patients // Gen.Hosp.Psychiatry. – 2005. – Vol. 27 (4). – P. 275–284. https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2005.03.002

ESC Clinical Practice Guidelines: CVD Prevention in Clinical Practice (European Guidelines on). Published in 2016. EHJ (2016);37:2315–2381. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw106

Васюк Ю.А., Довженко Т.В., Школьник О.Л. Особливості патогенетичних відносин між депресією і серцево-судинними захворюваннями // Психічні розлади в загальній медицині. – 2007. – Т. 2, № 1. – С. 8–12.

Воробьева О.В. Вегетативная дистония – что скрывается за диагнозом? // Трудный пациент. – 2011. – № 10. – С. 45–47.

Свиридова Н.К., Інгула Н.І. Підвищення симпатичного тонусу вегетативної нервової системи як фактор розвитку ішемічної хвороби серця // East European Journal of Neurology. – 2017. – № 3. – С. 1–8.

Increased urinary free cortisol: A potential intermediate phenotype of essential hypertension / WR Litchfield, SC Hunt, X Jeunemaitre et al. // Hypertens. – 1998. – № 31. – Р. 569–574. https://doi.org/10.1161/01.HYP.31.2.569

Depression and 24-Hour Urinary Cortisol in Medical Outpatients with Coronary Heart Disease: The Heart and Soul Study // C. Otte, C. Marmar, S. Pipkin et al. // Biol Psychiatry. – 2004. – № 56 (4). – Р. 241–247. https://dx.doi.org/10.1016%2Fj.biopsych.2004.06.003

Robert M. Depression, the autonomic nervous system, and coronary heart disease // Psychosom. Med. – 2005. – Vol. 1 (67). – P. 29–33. https://doi.org/10.1097/01.psy.0000162254.61556.d5

Shimbo A. Negative impact of depression on outcomes in patients with coronary artery disease // J. Thromb. Haemostas. – 2005. – Vol. 3. – P. 897–908. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2004.01084.x

Seldenrijk A. Depressive and anxiety disorders and risk of subclinical atherosclerosis //J. psychosom. res. – 2010. – Vol. 69. – P. 2203–2210. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2010.01.005

Бакулин В.С., Макаров В.И. О термопротекторной эффективности пирацетама, фенибута и обзидана при мышечной работе субмаксимальной мощности в условиях затрудненной теплоотдачи // Вестн. ВолгГМУ. – 2011. – Вып. 38. – № 2. – С. 23–27.

NO-зависимый механизм кардиопротекторного действия фенибута при стрессорном нарушении сократительной функции сердца / И.Н. Тюренков, В.Н. Перфилова, Н.В. Садикова, И.И. Прокофьев // Эксперим. и клин. фармакология. – 2016. – № 11. – С. 8–11. https://doi.org/10.30906/0869-2092-2015-78-11-8-11

Князькова И.И., Кузьминова Н.В., Осовская Н.Ю. Коррекция Ноофеном® вегетативной дисфункции у мужчин молодого возраста с артериальной гипертензией // «Лікарська справа. Врачебное дело». – 2015. – № 7–8. – С. 132–141.

Нагорна Н.В. Эффективность Ноофена в коррекции нарушений психоэмоционального статуса у детей с вегетососудистой дисфункцией // Современная педиатрия. – 2012. – № 7. – С. 47–51.

Корекція психоемоційних порушень та стресового стану у дітей із функціональними гастроінтестинальними розладами / В.В. Бережний, М.Є. Маменко, Г.В. Дрох и др. // Современная педиатрия. – 2017. – № 2. – С. 76–84. https://doi.org/10.15574/SP.2017.82.76

Кузьмінова Н.В. Вегетативні розлади у пацієнтів із гіпертонічною хворобою: діагностика та медикаментозна корекція // Укр. мед. часоп. – 2009. – № 2. – С. 37–42.

Краснов Л.А. Суточное мониторирование артериального давления. Технические средства электронной и компьютерной диагностики в медицине [Текст]: учеб. пособие Нац. аэрокосм. ун-т им. Н.Е. Жуковского «Харьк.авиац. ин-т». – 2014. – С. 56.

Радченко Г.Д. Пульсовий артеріальний тиск та індекс жорсткості аорти: вплив на прогноз у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які пройшли лікування у спеціалізованому відділенні (результати 5-річного ретроспективного спостереження) // Артеріальна гіпертензія. – 2009. – № 2. – С. 37–43.

Гечко М.М. Значення добового моніторування артеріального тиску у практиці сімейного лікаря // Методичні рекомендації. Ужгород. – С. 24.

Kazuomi K. Morning surge and variability in blood pressure. A new therapeutic target? // Hypertens. – 2005. – Vol. 45. – Р. 485–486. https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000158313.57142.3f

Марушко Ю.В. Корекція астеноневротичних проявів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією на фоні прийому препарату Ноофен // Здоров`я дитини. – 2016. – № 3. – С. 33–39.

Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Ефективність застосування препарату «Ноофен»® у дітей зі стабільною первинною артеріальною гіпертензією // Современная педиатрия. – 2016. – № 8. – С. 94–102. https://doi.org/10.15574/SP.2016.80.94

Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study / S.Yusuf, St.Hawken, St. Ôunpuu et al. // Lancet. – 2004. – Vol. 364, No. 9438. – P. 937–952. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)17018-9

Blood pressure control and cardiovascular risk profile in hypertensive patients from central and eastern European countries: results of the BPCARE study / G. Grassi, R. Cifkova, St. Laurent et al. // Eur. Heart J. 2011. Volume 32, Issue 2. – P. 218–225. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq394

Cardiovascular risk as defined in the 2003 European blood pressure classification: the assessment of an additional predictive value of pulse pressure on mortality // F. Thomas, J. Blacher, A. Benetos et al. // J. Hypertens. – 2008. – Vol. 26. – P. 1072–1077. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e3282fcc22b

He J, Whelton PK. Elevated systolic blood pressure and risk of cardiovascular and renal disease: overview of evidence from observational epidemiologic studies and randomized controlled trials // Am Heart J. – 1999. – Vol. 138. – P. 211–219. https://doi.org/10.1016/S0002-8703(99)70312-1




Copyright (c) 2018 Семейная медицина

Creative Commons License
Эта работа лицензирована Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

ISSN 2412-8708 (Online), ISSN 2307-5112 (Print)

Flag Counter